Розробка уроків з біології 8 клас

ТЕМА: Будова та функції органів дихання

Мета: сформувати в учнів поняття про дихання як процес, необхідний для життя; установити взаємозв`язок будови і функцій органів дихання; з`ясувати, як змінюється повітря в дихальних шляхах; обгрунтувати необхідність дихання носом; продовжувати формувати науковий світогляд на основі знань про еволюцію дихальної системи; розвивати вміння порівнювати, аналізувати узагальнювати; вдосконалювати вміння та навички роботи з текстом підручника, малюнками.

Обладнання: таблиці «Органи дихання», таблиці з курсу зоології які зображують органи дихання комах, риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців; моделі легенів, гортані.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                       Хід уроку

  І. Організаційна частина.

1. Розминка

Кожного дня ми з вами отримуємо масу інформації із навколишнього світу. Частина цієї інформації накопичується і зберігається у нашій пам`яті. Гарна пам`ять – запорука високих результатів у навчанні. Що треба зробити для покращення пам`яті?(Обговорення відповідей учнів) Насамперед треба запам`ятати головне – ніколи не скаржитись на свою пам`ять. У вас чудова пам`ять. І  на сьогоднішньому уроці ми з вами у цьому переконаємось.

ІІ.  Актуалізація знань учнів про дихання

Аналіз контрольної роботи

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми продовжуємо досліджувати свій організм. Вдихніть якомога більше повітря та не дихайте. Простежте за секундною стрілкою скільки часу ви зможете не дихати (у середньому 40-60 Проблема: чому без їжі людина може прожити 40 діб, без води – до трьох, а  без повітря  - щонайбільше  лише шість хвилин?

На сьогоднішньому уроці ми постараємось вирішити цю проблему дати відповідь на питання.

Записуємо тему уроку: Дихальна система. Будова та функції органів дихання.

Пригадаємо, як відбувається процес дихання в різних видів живих організмів.

Який вміст кисню в атмосфері? – (21%)

Чи завжди таким був склад атмосферного повітря? 600 млн. років тому кисню в атмосфері майже не було, тому живі організми одержували енергію анаеробним шляхом: молекули органічної речовини розщеплювались і окислювались без участі кисню. Але за такого способу окислення 90% енергії втрачалось. Тому в процесі еволюції зі збільшенням в атмосфері кисню почав переважати кисневий тип дихання, який є основним для людини. Проте, на найперших стадіях розвитку зародок отримує енергію завдяки анаеробному диханню.

Що ж повинна знати людина, щоб зберегти органи дихання здоровими? Відповідь: їх будову, функції, місце розташування в організмі, суть процесів дихання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Дихання – це сукупність процесів, унаслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу.

1.Суть процесу дихання.

В організмі людини і тварин запасів кисню немає, тому безперервне його надходження є життєвою необхідністю (головний мозок через 15-30 с. після припинення подачі кисню паралізується, а через 3-5 хв. гине). Чому?

Діяльність будь-якої клітини, тканини пов'язана з витратами енергії. Джерелом її поповнення є розпад органічних сполук, який відбувається за участю кисню, тобто під час дихання.

Повітроносні шляхи починаються носовою порожниною, далі  слідують гортань, трахея, бронхи. Повітря через зовнішні отвори (ніздрі) поступає в порожнину носа, яка розділена кістково-хрящовою перегородкою на дві половини. Через внутрі­шні отвори порожнина носа поєднується з носоглоткою. Внутрі­шня поверхня порожнини носа вкрита слизовою оболонко,. Слиз разом із пиловими частинками, що осіли на ньому, видаляється рухом війок. У верхній частині носової порожнини знаходяться закін­чення нюхового аналізатора, сприймаючі різні запахи. З носогло­тки та глотки повітря поступає у гортань , яка складається з кількох хрящів, укріплених зв'язками, і під'язикової кістки. Від відростків черпакуватих хрящів і внут­рішньої поверхні щитовидного хряща протягуються голосові зв'язки, між якими знаходиться голосова щілина. Коливання голосових зв'язок, викликані рухами голосових м'язів під час видиху, створюють звук. У відтворенні членороздільної мови окрім голосових зв'язок беруть участь також язик, губи, щоки, м'яке піднебіння, надгортанник.

  На рівні 6-7-го шийних хребців гортань переходить у дихальне горло — трахею. Вона складається з 16-20 хрящових неповних (приблизно 2/3 кола) кілець, які перешкоджають спаданню її стін.

  Ці півкільця ззаду з'єднані між собою сполучнотканинною перетинкою з гладенькими м'язовими волокнами, що перепліта­ються. Нижній кінець трахеї ділиться на два бронхи), які потім багато разів гілкуються, утворюючи в легенях бронхіальне дерево. Найтонші гілочки нази­ваються бронхіолами. Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, на стінках яких знаходяться численні тонкостінні легеневі пухи­рці — альвеоли, обплетені густою сіткою капілярів. Між стінками альвеол і капілярів відбувається газообмін.

  Легені займають майже весь об'єм грудної порож­нини і є пружними губчастими органами. Права легеня більше за об'ємом і ділиться борознами на три частки, ліва — на дві. Кожна легеня має верхівку й основу. На внутрішній поверхні легенів зна­ходяться ворота легенів, через які в них проходять бронхи, нерви і судини. Зовні легені вкриті епітеліальною оболонкою — плеврою, яка складається з двох листків: внутрішнього, покрива­ючого легеню, і зовнішнього, що вистилає внутрішню порожнину грудної клітини. Між цими листками знаходиться замкнута пле­вральна порожнина з невеликою кількістю рідини. Рідина змен­шує тертя листків при дихальних рухах легенів.

 Основна функція легенів полягає в забезпеченні газообміну між зовнішнім середовищем і організм.

Заповніть таблицю.

Органи	Будова	Функції
Носова порожнина	Носові ходи, війки, слиз, капіляри, рецептори	Провідна, захисна, нюхова, обігрів, охолодження повітря
Носоглотка, глотка	Слиз, капіляри	Провідна, захисна
Гортань	Хрящі, м'язи, голосові зв'язки	Провідна, голосовий апарат
Трахея	Миготливий епітелій, хрящові півкільця, капіляри	Провідна, захисна
Бронхи	Хрящові кільця	Провідна, захисна
Легені	Альвеоли, плевра, плевральна рідина, порожнина	Газообмін

V.  Закріплення вивченого матеріалу

   Метод «Прес»

Позиція: «Я вважаю, що…»

Обгрунтування: «…тому що…»

Приклад: «Наприклад…»

Висновки: «Отже, на мою думку…»

VІ.Підсумок уроку

VІІ.Домашнє завдання

Вивчити § 29. 30

Підготувати повідомлення на теми:

1. Історія знань про голосоутворення.
2. Мутація голосу.

ТЕМА: Значення дихання. Будова і функції органів дихання

Мета уроку: сформувати в учнів знання про значення дихання як процесу, необхідного для життєдіяльності організму людини, ускладнення в будові органів дихання хордових тварин; розвивати критичне мислення, уміння аналізувати, порівнювати, обґрунтовувати взаємозв’язок будови і функції; виховувати уважність, допитливість, здійснювати гігієнічне виховання.

Очікувані результати: учні називають функції органів дихання; учні розпізнають органи дихання на малюнках; учні характеризують процеси дихання, будову і функції органів дихання, відмінності легеневого і тканинного дихання.

Обладнання: зошити, книжки, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

I. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

Пригадайте з курсу зоології:

1. Що таке дихання?

2. Чи всі організми дихають?

3. Які функції дихальної системи?

4. Які органи дихання тварин ви знаєте?

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У народі кажуть: «Потрібен як повітря», маючи на увазі те, без чого не можна прожити. Справді, людина витримує без їжі кілька десятків днів, без води — кілька днів, а без повітря — лише 5 хвилин!

Послухайте пораду лікаря хворому з роману М. Павленка «Щастя»: «Ваша хвороба вимагає простих ліків — повітря. Побільше його — і наяву, й уві сні. Навчіться дихати. Звикайте ставитися до повітря, як до їжі, пережовуйте його носовою порожниною, куштуйте, пробуйте на запах, насолоджуйтесь ним, як гурман...»

Виконуйте ці поради, використовуючи знання про дихальну систему, які ви отримаєте на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

IV.  Засвоєння нового матеріалу

Розповідь учителя

Життєдіяльність організму пов’язана з постійним витрачанням енергії, яка йде на роботу різних органів і на зігрівання тіла. Енергія звільняється при розпаді білків, жирів і вуглеводів. Цей розпад супроводжується окисленням, при якому складні молекули органічних речовин приєднують кисень і розщеплюються.

Без енергії й кисню, який бере участь у її звільненні, не відбувається жодного життєвого процесу. Отже, від діяльності органів дихання залежить робота всіх органів тіла.

Запитання вчителя

•     Які процеси характерні для дихання? (Учитель узагальнює та коригує відповіді учнів.)

Складання опорного конспекту

Дихання характеризують такі процеси:

1.   Вентиляція легенів (обмін повітря між зовнішнім середовищем і альвеолами легень).

2.   Дифузія газів у легенях (обмін газів між кров’ю та альвеолярним повітрям).

3.   Транспортування газів кров’ю.

4.   Дифузія газів у тканинах (обмін газів між кров’ю та тканинами).

5.   Використання кисню клітинами й виділення ними вуглекислого газу.

Розповідь учителя

Цілісний процес дихання умовно поділяють на зовнішнє дихання і внутрішнє дихання.

•    Як ви гадаєте, які з процесів, що характеризують дихання, належать до зовнішнього дихання, а які — до внутрішнього?

Учитель узагальнює та коригує відповіді учнів.

Проблемне питання

Римський лікар Клавдій Гален (129–201 н. е.) вважав, що дихання виконує три функції:

•    Підтримує вогонь, який виникає в серці.

•    Забезпечує надходження повітря в кров.

•    Виділяє продукти горіння від полум’я в серці.

Ви згодні з Галеном? (Обговорення питання.)

Запитання до учнів

•     Які функції виконує дихальна система?

Функції дихальної системи:

•     здійснює газообмін між організмом і зовнішнім середовищем;

•     є важливим чинником теплорегуляції;

•     виконує функцію виділення (наприклад вода, вуглекислий газ, бактерії);

•     елементи системи зумовлюють нюх і утворюють голосовий апарат.

Формулювання висновку

Дихання, як і кровообіг, надзвичайно важливе для забезпечення гомеостазу організму. Порушення дихання призводить не тільки до зміни газового складу внутрішнього середовища організму, а й до глибоких змін у всіх реакціях обміну, у всіх процесах життєдіяльності.

V. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

VI. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати цікаві факти про голосовий апарат людини.

Тема уроку: Травлення в кишечнику.

Мета: встановити зв'язок між будовою і функціями відділів кишечника; розглянути роль підшлункової залози та печінки в травленні;визначити профілактичні засоби щодо захворювань кишечника, печінки та підшлункової залози;  виховувати  бережливе ставлення до свого організму.

Основні поняття і терміни: дванадцятипала кишка, підшлункова залоза, жовчний міхур, жовч.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання : таблиця «Будова травної системи»

                                                                            Хід роботи

I. Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань

Гра « Сніжний ком »

Учитель пише на дошці вивчений термін або поняття, а учні називають по одному слову, що його стосується. Повторювати слова не можна. Слова записують проти терміна, а потім один з учні   узагальнюють  їх.

Наприклад: шлунковий сік, муцин, пепсин, ліпаза, пілоричний сфінктер.

 Бесіда за запитаннями крос­ворда

По вертикалі:

1. М’язова трубка, по якій їжа потрапляє до шлунка. (Стравохід)

2. Основний «будівельний матеріал» людського організму. (Білок)

3. Фермент шлункового соку, що розщеплює білок. (Пепсин)

4. Фермент слини. (Амілаза)

5. Відділ травної системи, куди їжа потрапляє з ротової порожнини. (Глотка)

По горизонталі:

6. Біокаталізатор. (Фермент)

7. Орган, який виконує функцію залози в організмі людини. (Печінка)

8. Сполука, що утворюється в результаті розщеплення білка. (Аміно­кислота)

IV. Мотивація навчальної діяльності

Остаточне розщеплення їжі відбувається в кишечнику. Там поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу. Велику роль у процесах травлення відіграє жовч, яка сприяє розщепленню жирів, стимулює активність ферментів і рухову активність кишок. Тому ми сьогодні вивчатимемо тонкий і товстий кишечник.

V.       Вивчення нового матеріалу

План уроку:

1.  Будова і функції тонкого кишечника

2.  Регуляція жовчовиділення

3.  Всмоктування поживних речовин

4.  Товстий кишечник

 Відділи кишечнику. (Розповідь учителя з використанням таблиці і складанням схеми).

Печінка та її роль у травленні.

Регуляція жовчовиділення. (Розповідь учителя і складання схеми).

Клітини печінки — гепатоцити.

Функції печінки:

— знешкодження токсинів;

— синтез глікогену;

— виділення продуктів обміну;

— виділення жовчі.

VI.Закріплення

«Мозковий штурм».

— Чи можна людині з хворою печінкою вживати їжу, багату на жири? Обґрунтуйте свою думку.

 «Закінчи речення» .

•  Тонкий кишечник у дорослої людини досягає ...(5–6 метрів).

•  Його поділяють на три відділи: ... , ... , ... (дванадцятипала, порожниста, клубова кишки).

•  У дванадцятипалу кишку відкриваються протоки ... (підшлункової залози та жовчного міхура).

•  За добу в людини виділяється жовчі ... (500–700 мл).

•  Венозна кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, надходить до печінки через ... (ворітну вену).

•  Безбарвна, прозора рідина лужної реакції, яка містить трипсин, амілазу і ліпазу,— це ... (травний сік підшлункової залози).

•  Зеленкувато-жовта, гіркувата на смак рідина — це ... (жовч).

VII.     Домашнє завдання

1.Опрацювати  відповідний параграф у підручнику.

2. Підготуватися до уроку з теми «Хвороби органів травлення

Тема уроку: Будова та функції кровоносних судин. Рух крові .

Мета уроку: ознайомити учнів з біологічним значенням системи кровообігу; продовжити; сформувати знання про анатомо-фізіологічні особливості будови серця у зв’язку з функціями, властивості серцевого м’яза, значення кровообігу в житті людини; сформувати вміння надавати першу допомогу при зупинці серця; продовжити розвивати уміння порівнювати, узагальнювати й робити висновки, працювати з додатковим матеріалом та підручником; удосконалювати практичні навички учнів працювати з опорними конспектами й схемами; виховувати усвідомлене ставлення до свого здоров’я.

Обладнання:  роздатковий матеріал: «Будова серця», розбірна модель серця, мультимедійний, підручник, ПК.

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття і терміни: ендокард, епікард, міокард, перикард, збудливість, провідність, автоматизм, коронарні судини, клапани: стулкові, півмісяцеві (кишенькові).

Хід уроку

І Організація класу.

Доброго дня, діти. На кожному уроці ми прагнемо досягти успіху. Сьогоднішній урок не виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх. Це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібною щоб досягти успіху в житті? А де все це можна здобути? Отже, кожен день, проведений в школі, кожен урок наближає вас до великого успіху. І сьогоднішній урок біології - це ще один крок до нього.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Біологічна розминка.
Знайдіть правильні твердження. 
1. Кров відноситься до сполучної тканини (так)
2. Об’єм крові у дорослої людини становить 2-3л (ні) 4-6 л 
3. Еритроцити – це без’ядерні клітини (так)
4. Еритроцити виконують дихальну функцію (так)
5. Переливання крові між людьми з її різними груп. обов’язково закінчується смертю реципієнта (ні)
6. Формені елементи крові утворюються у червоному кістковому мозку (так)
7. Лейкоцити виконують захисну функцію (так)
8. Кількість води в крові сягає 90 % (так)
9. До складу крові не входять органічні речовини (ні)
10. Тромбоцити беруть участь у зсіданні крові (так)
11. Імунітет – це здатність організму захиститись від генетично-сторонніх тіл (так)
12. Теорію імунітету розробив Іван Павлов (ні) Ілля Мечников

2. Тестування. (індивідуально) – 5 чоловік (5 балів)

1. Характерні особливості будови і функції еритроцитів:
а) ядра немає; б) кругла форма;
в) не містить гемоглобін; г) транспортують кисень.
2. Характерні особливості будови і функції лейкоцитів:
а) ядра немає; б) є ядро;
в) утворють тромби; г) знищують бактерії.
3. Позначте групу крові, в якої відсутні аглютиногени в еритроцитах:
а) І; б) II; в) III; г) ІV.
4. Позначте групу крові, в якої відсутні аглютиніни в плазмі крові:
а) І; б) II; в) III; г) ІV.
5. Вкажіть захворювання, до якого призводить зменшення гемоглобіну в крові:
а) недокрів'я; б) гемофілія; в) лейкоцитоз; г) лейкопенія.

3. Відредагуйте текст.

Важливу функцію транспорту кисню від легень до клітин, а вуглекислого газу – від клітин до легень виконують еритроцити. Кисень і вуглекислий газ переносить білковаречовинагемоглобін, щоміститься в еритроцитах. Зменшення кількості еритроцитів і зниження вмісту гемоглобіну призводить до розвитку анемії. (3)

У разі значних крововтрат і деяких захворювань виникає необхідність переливання крові. Переливати кров можна тільки сумісну за групою й резус-фактором.

Закінчіть схему можливих варіантів переливання крові (2)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте особливості кровообігу у різних груп хребетних тварин: риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців. Яку кровоносну систему називають замкненою, а яку - незамк-неною? Що таке велике та мале кола кровообігу?

Ми вже згадували, що кровоносна система людини, крім серця, включає різні за розміром, будовою і функціями кровоносні судини, якими рухається кров.

Які бувають кровоносні судини та яка їхня будова?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Випереджаюче навчання. 10 цікавих фактів про серце.

1. Серце дорослої середньостатистичної людини робить за хвилину 72 удари, за день - 100 000 ударів, за рік - 36,5 млн. ударів, а протягом усього життя близько 2,5 млрд. ударів. 
2. Кран на кухні повинен бути повністю відкритий протягом 45 років, щоб еквівалентно показати кількість крові, яку перекачує серце звичайної людини за життя. 
3. Обсяг крові, що перекачується серцем за хвилину, може змінюватись в діапазоні від 5 до 30 літрів. 
4. За день людське серце виробляє таку кількість електричної енергії, що її б вистачило машині, щоб проїхати 32 км. А за життя людини цієї енергії виробляється стільки, що машині б вистачило з'їздити на Місяць і назад. 
5. Через те, що серце може виробляти свої електронні імпульси, воно може функціонувати і битися, якщо навіть буде відокремлене від тіла, до тих пір, поки буде отримувати необхідну кількість кисню. 
6. Наше серце починає битися через чотири тижні після зачаття. 
7. Серце постачає кров у майже всі 75 трильйонів клітин людського організму, кровоносні судини відсутні лише в рогівці ока. 
8. 5,7 млн. літрів - такий обсяг усієї крові перекачаної за середньостатистичне людське життя. 
9. У стані спокою крові потрібно: 6 секунд, щоб дійти від серця до легень і назад; 8 секунд від серця до мозку і назад та близько 16 секунд, щоб дістатися до пальців і повернуться назад. 
10. Жіноче серце б'ється набагато частіше, ніж чоловіче. Жіноче серце робить за хвилину близько 78 ударів, а чоловіче всього - 70.

Розрізняють три види кровоносних судин: артерії, вени і капіляри.

Артерії -судини, якими кров від серця прямує до різних органів і тканин, незалежно від того, чи артеріальна вона (надходить з лівого шлуночка), чи венозна (надходить з правого шлуночка). Найбільша артерія в організмі людини - аорта - бере початок від лівого шлуночка серця.

Стінки артерій складаються з трьох шарів: внутрішній - утворений одним шаром епітеліальних клітин (ендотелієм); середній шар стінок артерій утворюють кільцеві й поздовжні непосмуговані м’язи, а зовнішній - волокниста сполучна тканина. Ступінь скорочення м’язів середнього шару регулює діаметр артерій і тим самим - рівень тиску крові.

У стінках великих артерій, таких як аорта чи стовбур легеневих артерій, переважають еластичні волокна, які запобігають їхньому надмірному розтягненню. Найдрібніші артерії - артеріоли Вени — судини, які несуть кров від органів і тканин до серця, їхня стінка, як і в артерій, складається з трьох шарів. Але, оскільки тиск крові у венах порівняно з артеріями менший, стінки вен тонші. Крім того, у венах є кишенькові (півмісяцеві) клапани. Вони вільно пропускають кров у бік серця і перешкоджають її руху в зворотному напрямку. Найдрібніші вени називають вену лами. Ними кров від капілярів надходить до системи вен.

Капіляри - мікроскопічні судини діаметром 4-20 мкм та завдовжки до 1 мм, які сполучають артерії з венами. Тонка стінка капілярів складається лише з одного шару плоских клітин ендотелію. Завдяки цьому через їхні стінки може відбуватись обмін речовинами з тканинною рідиною, яка заповнює міжклітинні простори. Через стінки деяких капілярів можуть проходити навіть цілі клітини, наприклад певні типи лейкоцитів (див. мал. 75). Капіляри утворюють в органах і тканинах густу сітку.

ЦІКАВО ЗНАТИ! У м’язах на 1 мм² поперечного перерізу налічують понад 2 тис. капілярів. У стані спокою відкритими є лише 5-10 % з них, тоді як інші закриті за допомогою особливих м’язів-затискачів. Під час активної діяльності органа ці м’язи розслабляються і капілярний кровообіг різко зростає.

Загальна площа перетину всіх капілярів тіла людини становить приблизно 6300 м², а їхня кількість - близько 150 млрд. Якщо всі капіляри організму людини скласти в лінію, ними можна було б обперезати земну кулю 2,5 раза (загальна довжина капілярів сягає 100 тис. км).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Капіляри забезпечують зв’язки між артеріальною та венозною системами кровообігу. Це є однією з умов підтримання гомеостазу організму людини.

Що таке велике і мале кола кровообігу? Усі артерії, вени і капіляри об’єднані у дві системи судин, які пов’язані із серцем, -велике і мале кола кровообігу. Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця аортою, куди надходить артеріальна кров. Розгалуженнями аорти (артеріями) кров надходить до всіх органів і тканин тіла та потрапляє до капілярів. Там вона перетворюється на венозну і системою вен надходить до правого передсердя, а звідти - у правий шлуночок серця. Найбільшими венами нашого організму є верхня та нижня порожнисті. Вони впадають у праве передсердя.

Верхня порожниста вена — товстий короткий стовбур, розташований у грудній порожнині. Вона збирає кров від голови, шиї, грудей і верхніх кінцівок. Нижня порожниста вена значно довша і починається у черевній порожнині. Вона збирає кров від нижніх кінцівок, органів черевної порожнини {див. мал. 80).

Мале (легеневе) коло кровообігу починається від правого шлуночка серця легеневим артеріальним стовбуром, який розгалужується на праву і ліву легеневі артерії, що несуть кров до легень. Ви вже знаєте, що у капілярах легень відбувається газообмін, і венозна кров перетворюється на артеріальну. Легеневими венами вона тече до лівого передсердя, а з нього - у лівий шлуночок, звідки знову потрапляє у велике коло кровообігу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! В артеріях великого кола кровообігу тече артеріальна кров, а у венах - венозна; у малому колі кровообігу навпаки: артерії містять венозну кров, а вени — артеріальну.

Здоров’я людини. У разі захворювання серцево-судинної системи кровопостачання органів і тканин може порушуватись. У таких людей можливі різкі звуження просвіту судин - спазми. Пошкодження кровоносних судин спричиняє зовнішню або внутрішню кровотечу, яка призводить до порушення постачання органів і тканин киснем і поживними речовинами та накопичення в них отруйних продуктів життєдіяльності. Втрата 2-2,5 л крові смертельна для людини.

Стійке підвищення артеріального тиску спричиняє гіпертонічну хворобу. Вона часто супроводжується зниженням працездатності, важкими порушеннями функцій різних органів і систем. Порушення кровообігу при гіпертонії спричиняє головні болі, запаморочення, іноді - стан непритомності. Важкими наслідками гіпертонії є внутрішні крововиливи в мозок (інсульт) як наслідок високого тиску крові та крихкості стінок судин. Стійке зниження артеріального тиску - гіпотонія - супроводжується загальною слабкістю, кволістю, запамороченням тощо внаслідок погіршення кровопостачання різних органів, зокрема головного мозку. Гіпотонію спричинюють неправильний спосіб життя (недостатні фізичні навантаження, порушення режиму праці та відпочинку, недостатнє харчування), недокрів’я тощо.

Ключові терміни і поняття: артерії, вени, капіляри, мале коло кровообігу, велике коло кровообігу, артеріальний тиск, гіпертонія, гіпотонія.

VI. УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Судини системи кровообігу - артерії, вени та капіляри людини - утворюють велике і мале кола кровообігу. По малому колу кров від правого шлуночка надходить до легень, де забирає кисень і віддає вуглекислий газ. По великому колу кровообігу кров з лівого шлуночка розносить кисень і поживні речовини до клітин усього тіла і забирає від них вуглекислий газ і продукти розпаду речовин, які виводяться з організму. Регулюють кровообіг нервова система та гуморальні чинники.

Рух крові забезпечується різницею тисків на початкових ділянках (де він вищий) і в кінцевих (де він нижчий) малого та великого кіл кровообігу. Підвищення артеріального тиску щодо норми називають гіпертонією, а зниження - гіпотонією.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ Дайте відповіді на запитання

Рефлексія
Графічний диктант ( зі взаємоперевіркою)
Поставте знак «+» , якщо відповідь правильна і «-» , якщо ні.
Система органів кровообігу складається з серця і кровоносних судин.
Кровообіг виконує такі функції: транспортну і захисну.
Припинення руху крові є небезпечним.
Серце знаходиться у правій частині грудної клітки.
Серце м’язовий порожнистий орган.
Стінки серця утворені двома шарами.
Зовні серце оточене перикардом.
Стулкові клапани містяться між передсердями і шлуночками.
Серцевий м’яз має такі фізіологічні властивості: збудливість , провідність, скоротливість, автоматію.

1. Що таке кровообіг? 2. Які є види кровоносних судин? 3. Які особливості будови артерій? 4. Які особливості будови вен? 5. Яка будова капілярів? 6. Які ви знаєте кола кровообігу? 7. Які судини утворюють велике коло кровообігу та які його функції? 8. Порівняйте особливості будови та функції великого і малого кола кровообігу.

VII. Домашнє завдання. 1. Вивчити параграф підручника.

ТЕМА: Порушення діяльності серцево-судинної системи. Профілактика серцево-судинних хвороб. Надання першої допомоги при кровотеча.

Освітня мета: вивчити різноманітність серцево-судинних хвороб, їх причини та профілактику, формувати практичні вміння і навички, ознайомити учнів із досягненнями медичної науки в галузі хірургії серця.

Основні поняття і терміни: хвороби; варикозне розширення вен, тромбофлебіт.

Обладнання: апарат Ріва-Рочі, секундомір.

Структура уроку, основний зміст, методи роботи

І. Актуалізація опорних знань.

Казковий лабіринт

Щоб вибратись із лабіринту, потрібно правильно відповісти на за­питання.

1. Що таке лімфа?

2. Які формені елементи лімфи ви знаєте?

3. Куди рухається лімфа?

4. Що таке лімфатичні вузли, їх значення?

5. Які функції лімфатичної системи?

6. Куди впадають лімфатичні протоки?

II. Мотивація навчальної діяльності.

Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу, зменшення фі­зичного навантаження і збільшення нервово-емоційного напруження, погіршення екологічних умов призводить до складних захворювань.

Найбільш поширені з них — серцево-судинні. Щороку від цих за­хворювань помирають мільйони людей, зокрема у віці до 40 років.

Які хвороби переслідують серцево-судинну систему? Чому? Які при­чини?

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Захворювання серцево-судинної системи, їх різноманітність, при­чини. (Самостійна робота учнів з підручником, робота в парах).

Завдання: прочитайте статтю підручника, допишіть схему “Серцево-судинні хвороби”, назвіть їх ознаки, причини.

I ряд — хвороба серця;

II — хвороба артерій;

ІІІ — хвороби вен.

2. Історія кардіохірургії та її сучасні досягнення. (Повідомлення учнів.)

3. Шкідливий вплив паління, алкоголю, наркотиків, емоційних стресів, ожиріння, гіподинамії на серцево-судинну систему. (Розповідь вчителя з елементами бесіди, пояснення схем).

4. Профілактика серцево-судинних захворювань. (Учні виконують завдання: сформулювати основні “заповіді довго­жителя”.)

5. Кровотечі. Види кровотеч. Надання першої допомоги при крово­течах. (Самостійна робота учнів.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра “Лікарі-діагностики

Вчитель зачитує ознаки захворювання, а учні (“лікарі-діагностики”) встановлюють діагноз.

1. У хворого ущільнені стінки артерій, звузився їхній просвіт, часто утворюються тромби. У хворого гіпертонічна хвороба, страждає .від ожиріння. (Атеросклероз.)

2. У хворого спостерігається гостре порушення мозкового кровообігу, розлади його функції. Одним із наслідків цієї хвороби є розрив крово­носних судин, що супроводжується крововиливами в мозок. (Інсульт.)

V. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.

ТЕМА: Значення дихання. Будова і функції органів дихання

Мета уроку: сформувати в учнів знання про значення дихання як процесу, необхідного для життєдіяльності організму людини, ускладнення в будові органів дихання хордових тварин; розвивати критичне мислення, уміння аналізувати, порівнювати, обґрунтовувати взаємозв’язок будови і функції; виховувати уважність, допитливість, здійснювати гігієнічне виховання.

Очікувані результати: учні називають функції органів дихання; учні розпізнають органи дихання на малюнках; учні характеризують процеси дихання, будову і функції органів дихання, відмінності легеневого і тканинного дихання.

Обладнання: зошити, книжки, таблиці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

I. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

Пригадайте з курсу зоології:

1. Що таке дихання?

2. Чи всі організми дихають?

3. Які функції дихальної системи?

4. Які органи дихання тварин ви знаєте?

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У народі кажуть: «Потрібен як повітря», маючи на увазі те, без чого не можна прожити. Справді, людина витримує без їжі кілька десятків днів, без води — кілька днів, а без повітря — лише 5 хвилин!

Послухайте пораду лікаря хворому з роману М. Павленка «Щастя»: «Ваша хвороба вимагає простих ліків — повітря. Побільше його — і наяву, й уві сні. Навчіться дихати. Звикайте ставитися до повітря, як до їжі, пережовуйте його носовою порожниною, куштуйте, пробуйте на запах, насолоджуйтесь ним, як гурман...»

Виконуйте ці поради, використовуючи знання про дихальну систему, які ви отримаєте на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

IV.  Засвоєння нового матеріалу

Розповідь учителя

Життєдіяльність організму пов’язана з постійним витрачанням енергії, яка йде на роботу різних органів і на зігрівання тіла. Енергія звільняється при розпаді білків, жирів і вуглеводів. Цей розпад супроводжується окисленням, при якому складні молекули органічних речовин приєднують кисень і розщеплюються.

Без енергії й кисню, який бере участь у її звільненні, не відбувається жодного життєвого процесу. Отже, від діяльності органів дихання залежить робота всіх органів тіла.

Запитання вчителя

•     Які процеси характерні для дихання? (Учитель узагальнює та коригує відповіді учнів.)

Складання опорного конспекту

Дихання характеризують такі процеси:

1.   Вентиляція легенів (обмін повітря між зовнішнім середовищем і альвеолами легень).

2.   Дифузія газів у легенях (обмін газів між кров’ю та альвеолярним повітрям).

3.   Транспортування газів кров’ю.

4.   Дифузія газів у тканинах (обмін газів між кров’ю та тканинами).

5.   Використання кисню клітинами й виділення ними вуглекислого газу.

Розповідь учителя

Цілісний процес дихання умовно поділяють на зовнішнє дихання і внутрішнє дихання.

•    Як ви гадаєте, які з процесів, що характеризують дихання, належать до зовнішнього дихання, а які — до внутрішнього?

Учитель узагальнює та коригує відповіді учнів.

Проблемне питання

Римський лікар Клавдій Гален (129–201 н. е.) вважав, що дихання виконує три функції:

•    Підтримує вогонь, який виникає в серці.

•    Забезпечує надходження повітря в кров.

•    Виділяє продукти горіння від полум’я в серці.

Ви згодні з Галеном? (Обговорення питання.)

Запитання до учнів

•     Які функції виконує дихальна система?

Функції дихальної системи:

•     здійснює газообмін між організмом і зовнішнім середовищем;

•     є важливим чинником теплорегуляції;

•     виконує функцію виділення (наприклад вода, вуглекислий газ, бактерії);

•     елементи системи зумовлюють нюх і утворюють голосовий апарат.

Формулювання висновку

Дихання, як і кровообіг, надзвичайно важливе для забезпечення гомеостазу організму. Порушення дихання призводить не тільки до зміни газового складу внутрішнього середовища організму, а й до глибоких змін у всіх реакціях обміну, у всіх процесах життєдіяльності.

V. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

VI. Домашнє завдання

Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати цікаві факти про голосовий апарат людини.

ТЕМА: Органи кровообігу: серце і судини. Будова і функції серця

Мета: дати загальну характеристику системі кровообігу людини; сформувати знання про будову і функції серця, серцевий цикл; розвивати уміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння і навички роботи з підручником, схемами; виховувати спостережливість, культуру спілкування.

Очікувані результати: учні називають кровоносні судини; учні характеризують будову і роботу серця, особливості будови і властивості серцевого м’яза, серцевий цикл; роботу серця.

Обладнання: зошити, книжки, таблиці

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                                 Хід  уроку

I. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Що таке групи крові?

2. Назвіть основні системи груп крові

3. Що таке зсідання крові?

III. Мотивація навчальної діяльності

Серце! У всі віки воно було в пошані у поетів, мислителів, лікарів. Скільки віршів, пісень написано про нього! Хто сильніше, ніж поети, розкрив дивовижні властивості неспокійного, благородного, безстрашного, чистого, холодного, злобного, щирого, ніжного і доброго серця людини?

Існує велика кількість ліричних віршів. Ви теж на уроках літератури вивчали їх.

А скільки існує легенд, міфів про серце! Згадаємо лише легенди про Данко, Прометея, серце матері. Стародавні греки вірили, що серце — центр душі, китайці асоціювали його із центром щастя, а єгиптяни вважали, що емоції та інтелект живуть саме в серці.

Споконвіку люди вважали серце символом кохання. Напевно, це пов’язане з тим, що душевний стан людини впливає на роботу серця людини, яке може завмирати від страху, стискатися в тузі і шалено битися від радості. Усі знають «валентинки» — зображення серця, які дарують на День святого Валентина 14 лютого. Їх дарують тому, кого люблять.

Спробуємо і ми розгадати сьогодні всі таємниці серця.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

IV. Засвоєння нового матеріалу

1.   Поняття про кровообіг. Значення кровообігу.

Розповідь учителя

Рух крові по замкненій кровоносній системі кровоносних судин і серця, що забезпечує обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем, називається кровообігом. Система органів кровообігу складається із серця й кровоносних судин. Скорочуючись, серце працює як насос, проштовхує кров і таким чином забезпечує її безперервний рух. Якщо зупиняється серце, настає смерть, бо тканинам не постачається кисень і поживні речовини, а також не з них виводяться продукти розпаду.

2.   Будова та функції серця.

Розповідь учителя

Серце — порожнистий м’язовий орган, що має форму конуса. Воно розташоване всередині грудної клітки. У лівій половині грудної клітки розміщується 2/3 серця, і тільки 1/3 лежить у правій її половині. Вважають, що розміри серця відповідають у середньому розмірам складеної в кулак кисті руки даної людини. Маса серця в дорослої людини становить 250–350 г.

Стінка серця складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього та внутрішнього.

Складання опорного конспекту.

Стінки серця:

а)   епікард (зовнішня стінка, сполучна тканина);

б)   міокард (середня стінка, м’язова тканина);

в)   ендокард (внутрішня стінка, сполучна тканина).

Розповідь учителя

Зовні серце оточене еластичною навколосерцевою сумкою — перикардом, що оберігає його від перерозтягнення під час наповнення кров’ю.

Між навколосерцевою сумкою та серцем міститься рідина, зволожуюча серце.

Запитання до учнів

•    Яке значення має ця рідина?

(Зменшує тертя серця під час скорочення об стінки перикарду.)

Серце розділене суцільною перегородкою на дві ізольовані одна від одної частини — ліву й праву. У верхній частині обох половин розташовані праве й ліве передсердя, у нижній частині — правий і лівий шлуночки. Отже, серце в людини, як і в усіх ссавців, чотирикамерне.

•    Пригадайте, у якій частині серця в ссавців була венозна кров, а в якій — артеріальна?

(У правій половині серця міститься венозна кров, у лівій — артеріальна.)

Самостійна робота з підручником

Запитання для опрацювання

•     Чому кров у серці рухається в одному напрямку — від передсердь до шлуночків, від шлуночків до кровоносних судин?

Очікувана відповідь учнів

Передсердя й шлуночки сполучаються між собою отворами, на краях яких є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь стулки клапанів звисають усередину шлуночків. Тому кров вільно проходить із передсердь у шлуночки. Коли скорочуються шлуночки, стулки клапанів піднімаються й закривають вхід у передсердя. Тому кров рухається лише в одному напрямку: від передсердь до шлуночків. Між лівим шлуночком і аортою, правим шлуночком і легеневою артерією розташовуються півмісяцеві клапани, що забезпечують рух крові тільки в одному напрямку — із шлуночків до кровоносних судин.

3.         Властивості серцевого м’яза.

Розповідь учителя

Серцевий м’яз має такі фізіологічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість, автоматію.

Робота в групах

1 група — Охарактеризувати таку фізіологічну властивість серця, як збудливість.

2 група — Охарактеризувати таку фізіологічну властивість серця, як провідність.

3 група — Охарактеризувати таку фізіологічну властивість серця, як скоротливість.

4 група — Охарактеризувати таку фізіологічну властивість серця, як автоматія.

Результати самостійного опрацювання

Збудливість — це здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників (механічних, хімічних, електричних). Наприклад, після зупинки серця його функцію можна знову відновити, ритмічно натискуючи руками на грудну клітку. Збудження, яке виникає в будь-якій ділянці серця, поширюється по всьому серцю. Цю властивість називають провідністю. При поширенні збудження по серцю в ньому виникають електричні струми, що можуть бути зареєстровані за допомогою спеціального приладу — електрокардіографа. Збудження серцевого м’яза супроводжується його скороченням завдяки його властивості, як і скелетних м’язів, до скоротливості. Автоматія серця — це здатність серця скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у самому серці. У серцевому м’язі містяться спеціальні клітини, у яких автоматично виникають ритмічні імпульси. Ці імпульси поширюються по серцевому м’язу й задають ритм його скороченню. Завдяки автоматії серце скорочується незалежно від нервових і гуморальних впливів. Автоматія серця дає змогу підтримувати життєдіяльність організму навіть при порушенні діяльності нервової системи.

Доповнення вчителя

Якщо вирізати серце жаби і перемістити на скельце, то воно в деякий час продовжує скорочуватися, але незабаром припиняє свою діяльність. Якщо через це серце пропустити сольовий розчин, що заміняє кров, то воно довгий час працюватиме. Таке серце називають ізольованим. Ще в 1902 році російський учений О. О. Кулябко довів можливість підтримання життєдіяльності ізольованого серця людини. Він оживив серце дитини через 20 годин після його смерті пропусканням через судини серця сольового розчину. Усі ці досвіди показують, що причини, які викликають автоматичну діяльність серця знаходяться в самому серці.

Постановка проблемного питання

•    У процесі серцевої діяльності серцевий м’яз виконує велику роботу. Тому він потребує надходження поживних речовин і кисню та виведення продуктів розпаду. Як це відбувається?

Очікувана відповідь учнів

Це відбувається через власні артерії, по яких кров надходить до серця, та через власні вени, по яких кров іде від стінки серця в праве передсердя.

Доповнення вчителя

Судини, які постачають багату киснем кров до серцевого м’яза, відомі під назвою коронарних артерій, а судини, по яких кров рухається від стінки серця,— коронарних вен. По коронарних судинах протікає приблизно 5 % хвилинного об’єму крові, при важкій роботі цей потік може збільшитись у 4 рази.

Будова серця (перегляд відеофільму).

Серце складається з двох частин – правої і лівої. Кожна частина має камери: передсердя і шлуночок. Права частина серця направляє венозну кров з правого шлуночка через легеневу артерію до легень, де вона збагачується киснем. Потім артеріальна кров насичена киснем надходить до лівої частини серця – лівого передсердя та лівого шлуночка, звідки вирушає до всіх тканин організму.

Клапани серця (перегляд відеофільму). Передсердя й шлуночки поєднуються між собою отворами, на краях яких розташовані стулчасті клапани серця. Клапани відкриваються тільки в один бік шлуночків і тому пропускають кров в одному напрямку: із передсердь до шлуночків. Відкриватися в бік передсердя стулкам клапанів заважають сухожильні нитки, що відходять від країв клапанів і прикріплюються до м'язових виступів шлуночків. У лівій частині серця міститься двостулковий клапан, а у правій – тристулковий. У місці виходу зі шлуночків легеневого стовбура й аорти розташовані серпасті клапани у вигляді трьох кишеньок, що перешкоджають рухові крові назад.

Видатний американський кардіолог Пол Вайт свого часу сказав: «Серце настільки сильне, що здатне битися до 150 років. Тому його хвороби і коротке життя — наслідок власних помилок».

•    Що впливає на роботу серця?

Завдання групам (випереджальне завдання).

1 група — Вплив на серцеву діяльність недосипання й дефіциту руху.

2 група — Вплив на серцеву діяльність тютюнопаління.

3 група — Вплив на серцеву діяльність відсутності контролю за вагою і кров’яним тиском.

4 група — Вплив на серцеву діяльність надлишок жирів у раціоні.

Короткі презентації груп

1 група

Недосипання. Вірогідність перевтоми й наступного за ним навантаження на серце та нервову систему в людей, які сплять менше за 8–9 годин, збільшується на 70 %.

Дефіцит руху. Фізична активність приводить у тонус роботу серцево-судинної системи. Навіть півгодини легкої гімнастики раз на день достатньо для зміцнення серцевого м’яза! Плавання, біг, катання на роликах і велосипеді, йога, танці, спортивна ходьба — заняття будь-яким видом спорту (окрім шахів) позитивно позначається на стані здоров’я. Але уникай надмірних фізичних навантажень — вони потовщують серцевий м’яз, змушуючи його працювати в прискореному режимі. Привчай організм до навантажень поступово. Щоб визначити рівень допустимого навантаження на організм і скласти уявлення про стан серцево-судинної системи, ти можеш у клініці пройти велоергометрію або тест-ходьбу на біговій доріжці з одночасною ЕКГ.

2 група

Паління. Якби люди не палили, щорічно від хвороб серця вмирало б на 1,62 мільйона осіб менше! Якщо до 30 років паління, як правило, не викликає серйозних проблем, то з віком імовірність захворювань судин і появи злоякісних пухлин збільшується в кілька разів. Для кардіолога курець — людина із револьвером біля скроні.

3 група

Відсутність контролю за вагою й кров’яним тиском. Зайва вага створює величезне навантаження на серце та вносить серйозний розлад у роботу кровоносної системи. Якщо твій індекс маси тіла вищий за  25 одиниць — у тебе надмірна вага. Як розрахувати: ІМТ = вага (кг)/ріст (м)². Нормальний ІМТ — від 18,5 до 25. Крім того, незалежно від ІМТ, необхідно підтримувати кров’яний тиск на рівні не вищому за 140/90 мм від. ст.

4 група

Надлишок шкідливих жирів у раціоні. Якщо приймати їжу з невисоким вмістом жирів невеликими порціями в один і той самий час, можна знизити рівень холестерину. Після 40 років слід регулярно перевіряти рівень холестерину й цукру в крові.

V. Узагальнення і закріплення знань

Відкритий мікрофон. (пропонуємо учням оцінити свою роботу на уроці, висловити свої думки, дати відповіді на запитання) Ми вивчили… Ми навчилися… Нас зацікавило… Отже,… Діти, на початку уроку ми поставили проблемні питання. Що ви знаєте про серце? (Так, на це запитання ми можемо відповісти) А в чому ж полягає незвичайність пульсу Наполеона? Чи вистачає у нас здобутих знань на цьому уроці, щоб відповісти на ці запитання? Не вистачає? Так. На наступному уроці ми продовжимо вивчати. І тема нашого наступного уроку «Рух крові по судинах. Пульс.»

VI. Повідомлення домашнього завдання 1.

Опрацювати параграф «Органи кровообігу. Серце»

Тема: "ВНУТРІШНЄ РІДКЕ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ"

Мета: сформувати у учнів поняття про внутрішнє рідке середовище організму, його склад, відносну сталість; розвивати навички саморозвитку та самоосвіти; продовжити формування інформаційних, комунікативних та здоров'язберігаючих компетентностей; виховувати бережливе ставлення до власного організму.

Обладнання: фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості внутрішнього рідкого середовища організму людини.

Основні поняття і терміни: внутрішнє середовище організму, кров, лімфа, тканинна рідина, гомеостаз, дифузія, плазма крові, формені елементи крові, функції крові.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

---

Хід уроку:

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Проблемне завдання

Якщо людина з'їла печиво, то чи можна сказати, що воно потрапило безпосередньо до внутрішнього середовища організму?

Розповідь з елементами евристичної бесіди

Відповідно до однієї із теорій походження життя на землі є Світовий океан. В результаті еволюційних процесів утворилася клітина, яка відокремлювалася від навколишнього середовища тоненькою оболонкою – клітинною мембраною. Через неї до клітини потрапляли різні речовини з навколишнього середовища. Клітина використовувала їх та виділяла назовні все зайве. Так утворилися одноклітинні організми, які згодом ускладнювалися і перетворилися на багатоклітинних із замкненою порожниною тіла. Протягом наступного часу вони продовжували змінювати свою будову, розміри і ставали більш високоорганізованими та різноманітними.

Питання до класу

-         Які проблеми постали перед такими організмами?

ІІІ. Повідомлення учням теми і мети уроку

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу

  Основними складовими внутрішнього середовища організму людини є кров, лімфа й тканинна ( міжклітинна ) рідина.

Рідини внутрішнього середовища організму людини забезпечують клітини речовинами, які необхідні для життєдіяльності організму. Вони створюють умови для протікання в них життєвих процесів, що засновані на обміні речовин та енергії із зовнішнім середовищем, і виводять кінцеві продукти обміну. Тканинна рідина заповнює простір між клітинами, тканинами й органами. Вона утворюється з плазми. Омиваючи клітини тканин, тканинна рідина забезпечує їх речовинами, необхідними для життєдіяльності, і виводить продукти метаболізму. Надлишок тканинної рідини потрапляє в лімфатичні судини і далі через лімфатичні протоки – у кров, і коло циркуляції рідин замикається.

Внутрішнє рідке середовище організму людини виконує безліч функцій:

Вперше уявлення про значення сталості внутрішнього середовища у 1857 р. висловив французький фізіолог Клод Бернар: «Постійність внутрішнього середовища є умовою вільного і незалежного життя». У 1929 р. американський фізіолог Волтер Кеннон увів поняття «гомеостаз» для визначення механізму підтримки сталості внутрішнього середовища.

Сучасне формулювання поняття « гомеостаз» звучить так:

Гомеостаз – це динамічна відносна сталість складу, фізико-хімічних властивостей внутрішнього середовища організму та всіх фізіологічних процесів у ньому, що забезпечуються механізмами нейрогуморальної регуляції.

У гомеостазі на відносно постійному рівні витримуються такі показники, як кров'яний тиск, температура тіла, осмотичний тиск крові та тканинної рідини, вміст в них білків, цукрі, іонів натрію, калію, кальцію, хлору, фосфору, водню.

Гомеостаз забезпечують органи дихання, кровообігу, травлення, виділення.

Біологічне значення гомеостазу полягає у його сталості, адже порушення її призводить до значних змін у роботі органів, а тому й до різних захворювань. Ось чому важливо слідкувати за фізіологічними параметрами організму, адже це має велике значення для діагностики хвороб, їх попередження та  подальшого  лікування.

V. Узагальнення, систематизація й проміжний контроль знань

Питання для обговорення

1.     Які функції виконує тканинна рідина?

2.     Що називають внутрішнім середовищем організму?

3.     Як пов'язані між собою тканинна рідина, кров, лімфа?

4.     Які функції виконує внутрішнє середовище організму?

5.     Що таке гомеостаз? Хто створив вчення про гомеостаз?

6.     Як зберігається сталість внутрішнього середовища?

-         Чи потрапило печиво до внутрішнього середовища організму людини?

-         Складіть запитання для свого друга і спробуйте відповісти на його запитання.

-         Вирішення проблемного питання поставленого на початку уроку.

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів. Коментарі

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати § 19, вивчити конспект, дати відповіді на запитання в кінці параграфа.

 ТЕМА: ЗНАЧЕННЯ КОМПОНЕНТІВ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Мета: ознайомити зі складовими продуктів харчування підлітків відповідно до їх віку, законами та принципами раціонального харчування; навчити відрізняти корисну їжу від тієї, що може зашкодити здоров’ю; виховувати культуру споживання їжі.

Обладнання: малюнки із зображенням продуктів, підручники.

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
— Назвіть ознаки здорової людини.
— Які потреби передусім має задовольняти людина?
Учні називають їх, учитель акцентує увагу на потребі в харчуванні.
Вступне слово вчителя
У людей різні харчові звички і смакові вподобання.
Одні є прихильниками домашнього харчування, інші поспішають поїсти в кафе.
Одні надають перевагу здоровому харчуванню, інші залюбки вживають усе, що гучно розрекламовано і має привабливу упаковку.
Комусь більше подобаються молочні продукти, а хтось «терпіти їх не може». Одні люди вживають м’ясо, а інші пропагують вегетаріанство.
Дехто з вас любить овочі та фрукти, а деякі діти вживають некорисні напої, штучні продукти: ковбаси з сіллю та консервантами, чіпси, смажені пиріжки, концентровані бульйони, есенційоване морозиво, імпортний, не зовсім якісний шоколад.
Багатьох підлітків приваблюють яскраві пакети і пляшки. Але за красивою етикеткою можуть ховатися некорисні, а інколи й небезпечні для здоров’я речовини.
Вправа «Мікрофон»
— Назвіть по черзі одну страву, яка вам подобається, і одну — яка не подобається.
— Як ви вважаєте, чи завжди те, що подобається, є корисним для здоров’я? — Чим відрізняються корисні продукти, які можна вживати щодня, від тих, які можна вживати час від часу?
Мозковий штурм
— Назвіть причини, з яких люди їдять.
— Що, на вашу думку, називаємо правильним харчуванням?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Слово вчителя
Потреби в їжі та воді належать до базових людських потреб. Їжа впливає на фізичне, психологічне і соціальне благополуччя кожної окремої людини і на стан здоров’я цілих народів.
Кілька цікавих фактів:
• протягом 65–70 років життя людина з’їдає в середньому 100 тонн їжі, зокрема: 5 корів, 24 свині, 874 птиці, 783 кг риби, 7274 кг хліба, 7988 кг картоплі, 218 кг твердого сиру, 12 776 яєць, 160 кг шоколаду;
• на споживання їжі людина витрачає 6–7 років життя, проводить 560 діб за готуванням їжі, сідає за обідній стіл 82 тисячі разів;
• якби людина мала пташиний апетит, то за день з’їдала б стільки, скільки з’їдає за місяць.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Складові компоненти їжі (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини). Значення основних складових харчових продуктів для організму.
Складові компоненти їжі Вода — еліксир життя. Якість питної води, норми споживання. Принципи і закони раціонального харчування. Вплив харчування на самопочуття і здоров’я людей та особливості харчування підлітків. Смакові вподобання.
Вибір їжі. Несприйнятливість окремих продуктів. Харчова алергія. Культура споживання їжі. Правила поведінки за столом. Поради щодо оптимізації власного режиму харчування.
Оздоровчий прийом цигун «Масажування живота»
Розтерти долоні й покласти їх одна на одну трохи нижче пупка (права долоня зверху лівої). Зробити 12 концентричних обертань за годинниковою стрілкою в нижній ділянці живота.
Вправа сприяє поліпшенню травлення, покращує перистальтику кишечника.
ІV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
Робота з підручником, с._________
Обговорення в колі
Обговорити рішення Міністерства освіти і науки України про вилучення деяких продуктів із меню шкільних їдалень.
— Які продукти заборонено продавати в шкільних їдальнях?
— Які причини цієї заборони?
Обговорення відомого вислову Поля Брегга: «Ми — те, що ми їмо»
Робота в групах
Об’єднання учнів у п’ять груп за допомогою карток. Змішати і роздати картки. Учні «готують» салат або іншу страву, розказують про її корисність.
V. Домашнє завдання
1) Опрацювати матеріал підручника, с.______.
2) За допомогою батьків перевірити, чи правильно ви харчуєтеся.
3) Розказати про значення для здоров’я чистої питної води.
VІ. Підсумки уроку
Головною заповіддю в наш час повинно стати розумне харчування, виявлення своїх помилок у споживанні їжі та усунення їх. Існує тісний зв’язок між харчовою цінністю продуктів, які містять білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні речовини, та фізичним розвитком ісамопочуттям людини. Як дорослі, так і підлітки мають свої смакові уподобання, але при виборі їжі не можна орієнтуватися лише на них.
Гра «Що корисно?»
Учитель називає страву, а учні плескають у долоні, якщо вона належить до корисних, і заперечливо хитають головою, якщо її можна вживати зрідка

Тема: Кров. Склад крові.
Мета: Освітня. Продовжити формувати знання учнів про основні рідини тіла людини; ознайомити із кров’ю як рідкою сполучною тканиною, що виконує найважливіші функції.
Розвиваюча. Розвивати уміння логічно мислити, розвивати пам’ять, увагу, уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
ХІД УРОКУ

І.  Організаційний  момент

     Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Біологічний диктант

1)    Кров, лімфа, тканинна рідина утворюють….

2)    Кров і лімфу відносять до….

3)    Між клітинами організму знаходиться….

4)    Лімфа складається з….

5)    Гомеостаз – це….

6)    Тканинна рідина заповнює простір між….

7)    Основний складник внутрішнього середовища – це….

Вправа «Я тобі – ти мені»

( Учням пропонується задати питання з даної теми один одному.)

ІІІ. Мотивація  навчальної  діяльності

Обговорюємо разом

-         Як ви вважаєте, чому кров має червоний колір?

Розповідь вчителя

Кров з давніх-давен людство вважало носієм життя. Жерці і знахарі часто називали її «магічною рідиною». Наші предки вважали, що кров і життя – це одне й те саме. На крові клялися, її приносили в жертву богам, нею скріплювали союзи та угоди, кропили землю, щоб одержати багатий урожай, давали пити від хвороб і старості. Минав час, багато вчених намагалося проникнути в таємниці цієї дивовижної рідини. Сьогодні науковці детально вивчили склад крові та її функції, ми ж намагатимемося почерпнути цих знань на нашому уроці.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу
Розповідь вчителя з демонстраціями

Кров - це рідка сполучна тканина червоного кольору, слабко лужної реакції, що постійно тече по кровоносних судинах. У людини кількість крові становить 1/13 її ваги; у дорослої людини це приблизно 5-6 л, а в підлітка – 3-4 л.  До складу крові входять плазма, що становить близько 60% усієї кількості крові, та формені елементи крові ( еритроцити, лейкоцити, тромбоцити ).  Плазма являє собою рідку частину крові жовтуватого кольору. Плазма крові на 90% складається з води. Крім того, до її складу входять різноманітні солі, білки, ліпіди, вуглеводи, продукти обміну речовин, гормони, ферменти, вітаміни та розчинені в ній гази.

Найважливішим складником плазми є білки – альбуміни, глобуліни, фібриноген. Вони впливають на в'язкість крові, забезпечують гуморальний імунітет, беруть участь в зсіданні крові, а також виконують безліч інших важливих функцій. Для виконання даних функцій до складу крові, як вже говорилося раніше, входять формені елементи: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Зараз ми і розглянемо їх детальніше.

                                                        Схема транспорту реч.

Функції крові:
1. Транспортна включає в себе:
- дихальну;
- живильну;
- видільну.
2. Регуляторна. 3. Терморегуляторна. 4. Захисна.

Тромбоцити (від грец. thrombos — згусток і ...цит)— безбарвні, без’ядерні, округлої або овальної форми пластинки. Діаметр 2-5 млм. В 1 мл крові — 250-400 тис. тромбоцитів. Утворюються в червоному кістковому мозку, живуть 5-7 днів, руйну­ються в селезінці.

Якби всі тромбоцити людини скласти в ряд, то відстань становитиме 2500 км — як від Москви до Парижа.

Гемофілія — захворювання, при якому погано зсідається кров.

Еритроцити (від грец. erythros — червоний і kytos — вмісти­лище, тут — клітина) — червоні кров'яні тільця. Вони визнача­ють колір крові. Це без'ядерні клітини, що мають вид двояко-вгнутого диска діаметром 7—8 мкм і завтовшки 1—2 мкм. В ерит­роцитах міститься специфічний пігмент крові — гемоглобін, який є білком, пов'язаним з атомом заліза. У нормі в крові міститься 13,0—16,0 г% гемоглобіну. Еритроцити утворюються в червоно­му кістковому мозку. Віл крові їх міститься (4 — 5) х 10¹². Середня тривалість життя еритроцитів — 120 днів, потім вони руйнуються в печінці та селезінці, де гемоглобін після відщеплювання заліза утворює жовчні пігменти. Функція еритроцитів — транспорт кисню та вуглекислого газу.

Лейкоцити (від грец. leukos — білий і ...цит) — білі кров'яні тільця, що не мають постійної форми, вони містять ядро і здібні до амебоїдного руху їх розміри від 8 до 20 мкм. Вони можуть проникати через стінки судин і пересуватися між клітинами. Іс­нують декілька видів лейкоцитів, які відрізняються розмірами, наявністю або відсутністю зернистості, формою ядра.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Робота з підручником. Питання для обговорення:
1. Що ви знаєте про склад крові?
2. Який склад має плазма крові?
3. Назвати особливості структури еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів.
4. Гемоглобін – що це?      

VІ. Підведення підсумків уроку.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання

Прочитати §14, вивчити конспект

Тема уроку: Регуляція травлення. Харчові розлади та їх запобігання

Мета:  ознайомити учнів із перебігом основних захворювань шлунково-кишкового тракту;ознайомити з наданням першої медичної допомоги в разі цих захворювань; сформулювати   правила   гігієни   нормального травлення; провести антинікотинову, антиалкогольну пропаганду.

Основні поняття і терміни: гігієна травлення, харчові отруєння, сальмонельоз, ботулізм, холера, інфекція.

Тип уроку: закріплення, узагальнення і систематизації знань.

                                                           Хід роботи

I. Організаційний момент

II.  Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

Питання для бесіди

1. На які відділи поділений кишечник?

2. У чому різниця між функціями тонкого й товстого кишечнику?

3. Опишіть механізм усмоктування перетравленої їжі.

Мозковий штурм».

— Чи можна людині з хворою печінкою вживати їжу, багату на жири? Обґрунтуйте свою думку.

 «Закінчи речення» .

•  Тонкий кишечник у дорослої людини досягає ...(5–6 метрів).

•  Його поділяють на три відділи: ... , ... , ... (дванадцятипала, порожниста, клубова кишки).

•  У дванадцятипалу кишку відкриваються протоки ... (підшлункової залози та жовчного міхура).

•  За добу в людини виділяється жовчі ... (500–700 мл).

•  Венозна кров, що відтікає від кишечнику і шлунка по кровоносних судинах, надходить до печінки через ... (ворітну вену).

•  Безбарвна, прозора рідина лужної реакції, яка містить трипсин, амілазу і ліпазу,— це ... (травний сік підшлункової залози).

•  Зеленкувато-жовта, гіркувата на смак рідина — це ... (жовч).

III. Мотивація навчальної діяльності

1 Народна мудрість стверджує:  «Здоров’я – це ще не все, але без здоров’я все інше ніщо».

- Як ви розумієте ці слова?

- Які ще прислів’я, приказки, вислови відомих людей про здоров’я ви знаєте?

  На минулому уроці ви отримали групові завдання і підготувалися до виступів  про захворювання шлунково-кишкового тракту.

- Скажіть, будь ласка, чи варта ця тема вашої уваги і чому?

- Наскільки актуальна дана проблема?

ІV. Вивчення нового матеріалу

План уроку:

1. Харчові отруєння.

2. Профілактика інфекційних хвороб.

Розповідь учителя

Обговорення доповідей з одночасним заповненням таблиці

Захворювання	Причини виникнення й симптоми	Заходи профілактики
Харчові отруєння	Виникають унаслідок потрапляння до організму з їжею отруйних продуктів біологічної або небіологічної природи. Ознаки: біль у животі, блювота, пронос,  головний біль, запаморочення	Уживання в їжу тільки якісних продуктів
Сальмонельоз	Виникає внаслідок потрапляння до організму бактерій з роду сальмонел від хворих або здорових (бактеріоносії) людей або тварин. Ознаки: біль у животі, блювота, пронос, головний біль, запаморочення	Уживання в їжу тільки якісних продуктів, не забруднених бактеріями (м’яса, молока, яєць)
Ботулізм	Виникає внаслідок потрапляння до організму токсину, який виробляють палички ботулізму. Бактерії інфікують м’ясні, овочеві й рибні консерви, солону й копчену рибу, ковбасу. Ознаки: біль у животі, головний біль, запамо- рочення, блювота, запори, порушення зору, мови, ковтання й дихання	Уживання в їжу тільки якісних продуктів і тільки відповідно до терміну придатності. Дотримання правил зберігання й кулінарної обробки продуктів
Дизентерія	Виникає внаслідок потрапляння до організму дизентерійної палички (бак- терійна дизентерія) або амеби (амебна дизентерія) через молоко, воду або предмети, з якими контактував хворий. Ознаки: слабкість, нездужання, нудота, іноді блювота, пронос, підвищення температури	Дотримання правил особистої гігієни, миття або правильна кулінарна обробка продуктів
Холера	Виникає внаслідок потрапляння до орга- нізму холерного вібріона через молоко, воду, продукти або предмети, з якими контактував хворий. Ознаки: сильний пронос, блювота, можливі судоми	Дотримання правил особистої гігієни, миття або правильна кулінарна обробка продуктів
Глистові захворювання	Виникають унаслідок потрапляння до організму паразитичних черв’яків (глистів). Залежно від виду гельмінта розвивається ураження того або іншого органа з відповідними симптомами. Загальними ознаками є втрата ваги, за- гальне нездужання, дратівливість	Дотримання правил особистої гігієни, вживання в їжу тільки якісних продуктів

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Укажіть причини виникнення й характер перебігу дизентерії.

2. Що спричиняє харчові отруєння?

3. Перелічіть заходи профілактики глистових захворювань.

Самостійна робота учнів

1. Які заходи профілактики є загальними для всіх шлунковокишкових захворювань?

2. Чи можна отруїтися їстівними грибами? (Можна, оскільки їстівні гриби можуть накопичувати різні шкідливі речовини, що знаходяться у ґрунті)

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Чи знадобляться вам у житті знання, одержані сьогодні на уроці?

Заключне слово вчителя.

V. Домашнє завдання: Опрацювати 

ТЕМА: Групи крові. Переливання крові

Мета: сформувати у учнів уявлення про групи крові, резус-фактор та їх значення для переливання крові; розвивати компетентності саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, інформаційні, соціальні, комунікативні, здоров'язберігаючі та полікультурні компетентності; виховувати відповідальність, старанність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків товаришів, формувати активну життєву позицію.

Обладнання: таблиця  “Групи крові та їх сумісність”, схеми, роздатковий матеріал, що дозволяє ілюструвати розповідь про групи крові та резус-фактор.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

---

Хід уроку:

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація та корекція опорних знань

1. Внутрішнє середовище організму — кров, лімфа і тканинна рідина.

2. Еритроцити — без’ядерні клітини крові.

3. Тромбоцити — кров’яні пластинки крові.

4. Тромбоцити — червоні тільця, що містять гемоглобін.

5. Тромбоцити беруть участь у зсіданні крові.

6. Для зсідання крові потрібен калій.

7. При зсіданні крові розчинений білок фібриноген перетворюється на фібрин (нерозчинний білок).

8. Гепарин — речовина, що перешкоджає зсіданню крові.

9. У хворих на гемофілію здатність до зсідання крові збільшена.

10. Гемофілія — спадкова хвороба.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблема переливання крові в житті людини за певних обставин може стати досить актуальною. Щоб здійснити його правильно й не причинити ускладнень або навіть смерті людини, потрібно враховувати цілий ряд важливих моментів, зокрема, знати групу крові й резус-фактор. Знання груп крові необхідне судмедекспертам для визначення батьківства, а також для визначення злочинця чи вбивці за плямами крові, залишеними на місці злочину. Отже, знання цих понять є дуже важливим для людини,зокрема, щоб зберегти здоров'я, а часто навіть і життя.

ІV. Повідомлення учням теми і мети уроку

 Саме про правила переливання крові, визначення груп крові, про резус-фактор і резус-конфлікт і піде сьогодні мова на уроці.

Проблемне питання

-         В яких випадках доводиться переливати кров?

Метод «Мікрофон»

( в уявний мікрофон учні висловлюють свої думки стосовно озвученої вчителем інформації ).

V. Сприймання та усвідомлення учнями фактичного матеріалу

У ситуаціях, коли людина втрачає багато крові, її кількість відновлюється за рахунок донорської. Уже давно лікарі намагалися в такий спосіб допомогти своїм пацієнтам, але результати щоразу були непередбачувані: іноді переливання рятувало людині життя, а іноді призводило до смерті.

Питання до учнів

-Як ви вважаєте, із чим це могло бути пов'язане?

Прийом «Дивуй»

1.     З історії переливання крові. Донорство.

2.     Внесок  К. Ландштейнера.

Розповідь вчителя

Як вже було повідомлено Вам, у 1901 році  К.Ландштейнер, вивчаючи еритроцити, виявив в них білки – аглютиногени ( що позначаються літерами А і В ), а в плазмі крові – аглютиніни ( іменовані літерами £ і β )

Залежно від наявності чи відсутності в крові конкретної людини аглютиногенів та аглютинінів розрізняють 4 групи крові. Ця система одержала назву АВО, тому що в ній групи крові позначаються цифрами й буквами аглютиногенів, що містяться в еритроцитах певної групи.

Робота з таблицями ( в групах )

( по мірі вивчення нового матеріалу, що розміщений на стор.67-68 підручника, учні в групах складають таблицю « Визначення груп крові людини»,  « Правила переливання крові із урахуванням групи крові», «Правила переливання крові з урахуванням резус-фактора», знайомляться з поняттями  “аглютинація”,  “резус-фактор ( Rh)” та “резус-конфлікт”, роблять записи в зошит).

Презентація роботи І групи

Найчастіше зустрічаються І і ІІ групи крові, а найрідше – ІV. Якщо при переливанні крові аглютиногени зустрічається з однойменним аглютиніном (наприклад, аглютиногени А з аглютиніном £ або аглютиногени В з аглютиніном β ), то відбувається аглютинація (склеювання і руйнування еритроцитів), у результаті чого виникає шок, що може призвести до смерті.

У правилах переливання крові враховують, які антигени є в еритроцитах донора і які аглютиніни містяться в крові реципієнта. Плазму донора до уваги не беруть, тому що вона істотно розбавляється плазмою реципієнта.

Кров ІІ (А) групи можна переливати людям із кров'ю ІІ (А) і ІV(АВ) груп, а кров ІІІ групи (В) – людям із ІІІ (В) і ІV(АВ) групи,а кров ІV (АВ) групи – тільки людям із кров'ю ІV (АВ) групи.

Сьогодні лікарі використовують правило, за яким реципієнтові переливають кров тільки його групи.

У 1940 році К.Ландштейнер і А.Вінер виявили в еритроцитах мавпи макака  резус-білок, який вони назвали резус-фактором (Rh).Цей білок міститься й у крові 85% людей.

Кров, у якій міститься резус-фактор, називається резус-позитивною (Rh⁺).

Кров, у якій резус-фактор відсутній, називається резус-негативною (Rh^-).

Система резус, на відміну від системи АВО, не має в нормі відповідних аглютинінів у плазмі крові. Але якщо кров резус-позитивного донора перелити резус-негативному реципієнтові, то в організмі останнього утворяться специфічні антитіла стосовно резус-фактора. Це призводить до склеювання еритроцитів та їхнього повного руйнування, що може закінчитися загибеллю реципієнта. Резус-негативним реципієнтам можна переливати тільки резус-негативну кров.

Розповідь вчителя з елементами евристичної бесіди

Резус-конфлікт також може виникнути при вагітності, якщо кров матері резус-негативна, а кров плода – резус-позитивна. У цьому разі материнський організм починає виробляти антитіла, які ушкоджують тканини й еритроцити плода. Резус-негативні жінки в період вагітності, якщо у них резус-позитивний плід, повинні обов'язково одержувати відповідне лікування.  Окрім аглютиногенів системи АВО й резус-фактора, на мембрані еритроцитів були виявлені й інші аглютиногени, які визначають групи крові в даній системі. Таких антигенів налічується понад 400, але найбільше значення для переливання крові мають система АВО й резус-фактор.

У здорової людини без шкоди для здоров'я можна взяти 200 мл. крові. За необхідності роблять пряме переливання крові. Існує також банк крові, де взяту у донорів кров консервують, добавляючи антикоагулянти – речовини, що запобігають зсіданню крові. Така кров може тривалий час зберігатись.

Але щоб донорська кров принесла користь реципієнту, треба суворо дотримуватися стерильності й під час забору крові в донора та під час переливання її реципієнту. Чому?

Ще раз прочитайте зміст поняття “ донор”…. Здорова людина. Отже, донор не повинен хворіти на інфекційні хвороби (венеричні, гепатит, СНІД тощо).

VІ. Узагальнення, систематизація й проміжний контроль знань

Вправа «Я так думаю»

( вчитель пропонує перелік питань, відповіді на які повинні починатися словами “Я думаю, що…”.)

1.     Чому людей з І групою крові називають універсальними донорами?

2.     Чому людей з ІV групою крові називають універсальними реципієнтом?

3.     Що може статися при недотриманні правил переливання крові?

Розв'язування задач

·        У хлопчика І група крові, у його сестри – ІV. з'ясуйте, які групи крові у їхніх батьків?

·        Жінка з ІІ групою крові вийшла заміж за чоловіка з ІV групою крові. Які групи крові матимуть їх діти?

·        У пологовому будинку переплутали двох хлопчиків. Батьки одного мають І і ІІ групи крові, а батьки другого – ІІ і ІV. Аналізи крові показали, що у дітей І і ІV групи крові. з'ясуйте, хто чий син. 

Вправа «Термінологічна естафета»

( один учень називає термін, вивчений на уроці, інший – пояснює його і пропонує новий термін наступному учневі,таким чином одночасно всі учні класу працюють з термінологічним словником )

VІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання учнів. Коментарі

VІІІ. Домашнє завдання

Прочитати стор.57-58 підручника, вивчити записи в зошиті. 

Тема уроку : Травлення в шлунку.

Мета: з'ясувати особливості будови та функції шлунку, визначити умови дії ферментів     шлункового соку на їжу,характер регуляції роботи шлунку, ознайомити із правилами гігієни харчування; здійснювати гігієнічне виховання учнів.
Основні поняття і терміни: шлунок, пілоричний сфінктер, шлунковий сік, пепсин, ліпаза.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця «Будова органів травлення».

                                                    Хід уроку

I.    Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знан.

III.  Гра « Біологічна мозаїка»

Закінчіть фрази:

1.  Кожен зуб утворений коронкою...

2.  Серед слинних залоз виділяють три пари великих, що називаються ...

3.  До складу слини входять ферменти ...

4.  Глотка складається з відділів: …

5.  Великі слинні залози: …

6.  Стравохід поділяють на три частини: …

7.  Стінку стравоходу утворюють м'язи    і...

8. Фермент лізоцин діє на …..

9. Фермент амілаза діє на речовину:…

10. Функції стравоходу полягають у...

- Учні один в одного по парах перевіряють правильність виконання завдання.

Запитання. Чому рана, яка довго не гоїться, через деякий час загоїться, якщо дати полизати її коту чи собаці.

Відповідь. У слині міститься фермент лізоцим, який знешкоджує мікроорганізми, тому рана швидко загоюється

-Учні слина містить ферменти, які розщеплюють складні вуглеводи (наприклад, крохмаль — до глюкози).

Які це ферменти? (Амілаза, мальтаза)

III.Мотивація навчальної діяльності

- Що далі відбувається з їжею ?

-Опишіть акт  ковтання і доведіть його безумовно – рефлекторну природу.

 - Який подальший шлях їжі ? Який орган травлення буде наступним ?

Шлунок — найрозширеніша частина травного каналу. Він має вигляд вигнутого мішка. Шлунок дозволяє людині забезпечувати себе їжею. Хвороби шлунку негативно впливають на людину, не дають їй працювати.  Сьогодні ми вивчимо будову шлунку і сформулюємо правила гігієни захворювань.

IV.      Вивчення  нового матеріалу.

Шлунок — найрозширеніша частина травного каналу між стравоходом і тонким кишечником, що є резервуаром для їжі.

У шлунку відбувається:

1. накопичення їжі

2. її перетравлення;

3. переміщування;

4. частково всмоктування.

Будова стінок шлунка та їх функції. (Бесіда із складанням схеми).

 

Залози шлунка. Шлунковий сік, його вплив на білки їжі.

Шлункові хвороби, їх причини і профілактика. (Бесіда зі складан­ням схеми).

3. Регуляція виділення шлункового соку

 Вивчення за допомогою пошуку відповідей на запитання — «мозковий штурм».

1)  Що означає безумовно-рефлекторне виділення шлункового соку?

2)  Де міститься центр безумовно-рефлекторного соковиділення?

3)  Чому не можна читати під час вживання їжі?

4)  Що означає умовно-рефлекторне соковиділення?

5)  Як називається сік, що при цьому виділяється?

6)  Крім нервової,  яка ще  реакція виділення шлункового соку здійснюється?

7)  Які речовини спричиняють гуморальну регуляцію?

8)  Де містяться речовини (у яких продуктах), які стимулюють соковиділення?

4. Шлункові хвороби.

Повідомлення учнів з додаткової літератури про такі захворювання, як гастрит, виразка шлунку.

 Прийом  « Здивую всіх»  :   Цікава   інформація для  учнів :

- Виявляється, що туберкульозна паличка, яка потрапила з їжею до шлунку, гине в кислому середовищі шлункового соку.

- Шлунок немовлят округлий, розміщений горизон­тально, у 2-3 роки — грушоподібний, у 7 років — як у дорослих.

- Місткість шлунку новонароджених — 30-35 мл, в однорічної дитини — 0,5 л, у 10-річної — 1,5л.

- На початку XVIII ст. в Римській академії ставилися досліди на птахах. Трубочку, в якій зроблено отвори, заповнювали їжею і вводили в шлунок птаха. Через певний час трубочку видаляли. Знаменитий фізик і біолог Реомюр повторив ці досліди на хижих птахах, у яких слабо розвинутий м'язовий шлунок. Досліди були вдалі, оскільки птахи через певний час самі викидали неперетравлену їжу. Так було з'ясовано хімічну дію шлункового соку на їжу. Шотландський лікар мав щасливу нагоду перевірити дослід Реомю-ра на людині. Цирковому артисту, який ковтав камені, а потім викидав їх, було запропоновано ковтнути трубочки, які використовувалися в дослідах із птахами. Таким чином було вивчено склад шлункового соку.

V. Закріплення знань

Скласти кросворд на тему «Шлунок » з використанням усіх термінів і понять, вивчених на уроках.

 І на завершення — ще раз про Івана Петровича Павлова. Звертаючись до всіх нас, геніальний учений не радив — вимагав:

«Думайте, думайте! Якщо ви не звикнете думати й не зробите живий організм і весь перебіг життя предметом наполегливого й жагучого обмірковування, від усієї вашої діяльності залишиться тільки ремесло, яке розчарує вас і приведе до розпачу».

—   Яка будова шлунка?

— Який склад шлункового соку?

VI, Домашнє завдання

1.Опрацювати  відповідний параграф у підручнику.

2. Написати реферат на одну із запропонованих тем:

« Значення дослідів І. Павлова для розвитку фізіології травлення»

 « Досягнення й проблеми сучасної гастроентерології.»

Тема: Хвороби органів дихання та їх профілактика

Мета уроку: ознайомити учнів з основними захворюваннями органів дихання, причинами їх розвитку й заходами профілактики.

Обладнання й матеріали: таблиці «Органи дихання», «Гігієна дихання», «Профілактика повітряно-крапельних інфекцій».

Базові поняття й терміни: повітряно-крапельні інфекції, грип, туберкульоз, дифтерія, ангіна, трахеїт, бронхіт, бронхіальна астма, пневмонія, плеврит.

Концепція уроку

Описати найбільш поширені захворювання дихальної системи; розглянути причини їх виникнення і способи лікування; звернути увагу на значення повітряно-крапельних інфекцій; обговорити профілактику захворювань органів дихання.

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Як здійснюються дихальні рухи?

2. Що може статися в разі пошкодження плеври?

3. Що таке резервний об’єм легень?

III. Вивчення нового матеріалу

Повідомлення учнів

1. Повітряно-крапельні інфекції.

2. Алергічні захворювання органів дихання.

3. Туберкульоз.

4. Дифтерія.

Обговорення доповідей з одночасним заповненням таблиці

Захворювання	Причини виникнення	Симптоми
Грип	Потрапляння до дихальної системи вірусів грипу	Кашель, нежить, чхання, підвищена температура
Туберкульоз	Потрапляння до організму людини туберкульозної палички	Руйнування тканини легень або інших органів
Дифтерія	Потрапляння до організму людини дифтерійних паличок	Ураження слизової оболонки горла, загальне отруєння організму токсинами бактерій
Трахеїт	Ураження слизової оболонки трахеї під час розвитку інфекційних захворювань	Запалення слизової оболонки дихального горла (трахеї), кашель, біль у грудях, захриплість голосу
Бронхіт	Виникнення запалення бронхів унаслідок розвитку інфекційних захворювань або впливу деяких речовин (отруйних, алергенів тощо)	Загальне нездужання, м’язові болі, нежить, запальні ураження глотки, сильний кашель
Бронхіальна астма	Порушення прохідності бронхів унаслідок спазму мускулатури дрібних бронхів, набряку слизової оболонки й закупорення їх в’язкими виділеннями під час розвитку алергічних процесів у бронхах	Напади ядухи, утруднене дихання, задишка, кашель
Пневмонія (за- палення легень)	Розвиток у легенях запальних процесів, викликаних різними бактеріями або вірусами під впливом сильного переохолодження, значних фізичних і нервово-психічних перевантажень, інтоксикацій та інших чинників, що знижують імунітет	Значне підвищення температури тіла, сильний озноб, кашель, болі в боці, дихання поверхневе, прискорене
Плеврит	Запальні процеси в плеврі, що розвиваються як ускладнення під час запалення легень, туберкульозу, ревматизму та інших інфекцій, а також у разі алергічних захворюваннь і пошкоджень грудної клітки	Болі у грудній клітці, що посилюються під час вдиху й кашлю, загальна слабкість, лихоманка, іноді розвивається ди- хальна недостатність

Основні заходи профілактики захворювань органів дихання

1. Проведення вакцинації.

2. Карантин (уникнення контактів із хворими).

3. Дотримання правил особистої гігієни.

4. Регулярне диспансерне обстеження.

5. Підвищення опірності організму (загартування, збалансоване живлення тощо).

Розповідь учителя

Техніка використання гірчичників і накладання компресів.

Послідовність дій під час використання гірчичників

1. Намочіть гірчичники в теплій воді.

2. Прикладіть гірчичники до потрібної ділянки шкіри тією стороною, на якій розташований шар гірчиці.

3. Накрийте ділянку тіла з гірчичниками й залиште на 15 хв.

4. Зніміть гірчичники і змастіть шкіру вазеліном.

Послідовність дій під час накладання компресів

1. Для постановки компресу намочіть шматок марлі або тканини в блюдці з теплою водою (можна використати і прохолодну воду) і відіжміть.

2. Намочіть цю марлю спиртом і покладіть на місце компрессу в розгорненому вигляді.

3. Зверху над марлею покладіть компресний папір, закрийте його ватою й обв’яжіть бинтом, а зовні вкрийте теплою хусткою.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Питання до учнів

1. Укажіть причини виникнення й основні ознаки грипу.

2. Укажіть причини виникнення й основні ознаки туберкульозу.

3. Укажіть причини виникнення й основні ознаки дифтерії.

4. Укажіть причини виникнення й основні ознаки бронхіальної астми.

5. Укажіть причини виникнення й основні ознаки пневмонії.

Самостійна робота учнів

1. Які чинники сприяють виникненню захворювань органів дихання? (Висока запиленість і погане провітрювання приміщень, порушення правил особистої гігієни, відсутність вакцинації та загартування, нераціональне живлення, розумове й фізичне перенапруження)

2. Чому дуже часто виникають епідемії повітряно-крапельних інфекцій? (Це пояснюється такими особливостями повітрянокрапельних інфекцій, як легка заражуваність, швидке поширення, сильна генетична мінливість патогенів, яка ускладнює вироблення імунітету)

 Тема:  Будова і функції скелетних м’язів

Мета: розглянути будову та особливості функціонування скелетних м’язів, вивчити основні групи м’язів людини; розвивати уявлення про функціональний зв’язок нервової  системи та ОРС; прищеплювати уміння працювати в малих групах

Обладнання: комп'ютер,  телевізор,фрагменти фільмів «М’язи людини» «Сила м’язів», мультфільму «Танок скелетів», таблиці №№ 40, 41,

Методи: інформаційно-рецептивний, евристичний, репродуктивний, пошуковий

Форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організація класу. Актуалізація опорних знань 

1.                     Які види кісток вам відомі? Як з’єднуються кістки?

2.                     На які відділи можна поділити скелет людини?

3.                     Чим скелет людини відрізняється від скелету  тварин?

4.                     Будова скелета – групова робота, взаємоперевірка

ІІ. Мотивація навчальної діяльності – демонстрація

Фрагмент мультфільму . Чому такого не може бути?(думки  учнів)

Скелет –це пасивна частинна ОРС, він залежить від роботи м’язів

ІІІ Сприйняття нового матеріалу – пояснення вчителя

1.                     Будова скелетних м’язів

Протофібрили :

а)актин – 5 нм

б)міозин – 10 нм

Сполучна тканина – фасція, сухожилки

2.                     Види м’язів

А)згиначі , розгиначі

Б)короткі, довгі, широкі, колові, мімічні

3.                     Механізм м’язового скорочення

Властивість м’язової тканини – збудливість і скоротливість.

Необхідні чинники: АТФ, кальцій, нервовий імпульс

4.                      Властивості м’язів

Сила (залежить від кількості  скорочених волокон)

Тонус, швидкість, витривалість, відновлення

5.                     Скелетні м’язи людини –  розглянути по табличці

ІV. Усвідомлення логічних зв’язків

Перегляд фрагменту фільму

V. Узагальнення та систематизація знань

·        Яку роль виконують  скелетні м’язи?

·        Які особливості будови клітини м’язів зумовлюють їхню функцію?

·        Чому м’язи оточені фасціями?

Табличка. Скелетні м’язи людини ( за допомогою підручника)

Відділ тіла	м’язи попереду	м’язи позаду
голова і шия
тулуб
верхні кінцівка
нижня кінцівка

VІ.  Домашнє завдання:опрацювати §§11, 12, табличку закінчити, вивчити м’язи людини

Тема уроку: Травлення людини

Мета: провести загальний огляд травної системи; визначити біологічне значення травлення;

переконатися у відповідності будови й функції травної системи.

Основні поняття і терміни: травлення, ферменти, травний канал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми: евристична бесіда, робота з підручником і за

     таблицями.

Обладнання: таблиці з зоології із зображенням різних типів травних систем, таблиця «Будова органів травлення».

План уроку:

1.     Значення травлення

2.    Будова травної системи

3.    Функції травної системи

4.    Методи дослідження функції органів травлення

                                                                         Хід уроку

I.     Організаційний момент

II.   Актуалізація опорних знань

1. Розминка у вигляді незакінчених речень:

•   Основні поживні речовини — ... (білки, жири, вуглеводи).

•   Тип живлення людини — ... (гетеротрофний).

•   Травлення здійснюється за рахунок... (травних соків).

•   Білки розщеплюються до... (амінокислот).

•   Жири розщеплюються до... (жирних кислот і гліцерину).

•    Складні вуглеводи розщеплюються до... (глюкози).

2. Розгляньте картки з зоології, розкладені на партах. Пригадайте, яка будова травної системи у ссавців.

III. Мотивація навчальної діяльності

В епіграфі до нашого уроку І. Павлов порівняв людський організм зі складним заводом, а їжа проходить по цехах цього заводу, зазнаючи певних перетворень. Травлення їжі та її засвоєння — велике таїнство природи, довгий шлях зі складною обробкою проходять продукти харчування, перш ніж поживні речовини будуть підготовлені для надходження у кров.

Цінні для організму великі молекули органічних речовин не можуть проникнути через стінки шлунка й кишечник. Виходить парадокс: спочатку розкладаються великі молекули, а потім з доставкою кров'ю до клітин з них знову будуються молекули складних речовин. Як побудовані органи, в яких відбуваються всі ці процеси, ми й дізнаємося на сьогоднішньому уроці. Вивчаючи тему «Травлення», ми навчимося максимально берегти органи травлення, щоб зберегти здоров'я до старості.

IV.   Повідомлення теми й цілей уроку

Проблемне питання: Чи відповідає будова травної системи та її органів функціям?

1. Значення травлення, їжа — це джерело, в якому є сонячна енергія. А вона і становить сховану енергію нашого організму. В організмі, в клітинах нашого тіла під дією кисню звільняється енергія сонячного променя для життя, набуваючи іншої форми руху.

Травлення -— це процес розщеплення складних органічних речовин на прості  розчинні сполуки, які можуть всмоктуватися і засвоюватися організмом.

Ферменти —  біологічні каталізатори хімічних реакцій білкової природи.

Дати відповіді на питання:

1)    У яких відділах травної системи відбувається
подрібнення?

2)   У яких відділах відбувається розчинення?

3)   У яких — денатурація?

4)   У яких — всмоктування?

2. Будова травної системи

1)   Розгляд на таблицях і картках органів травної системи та їхньої будови.

2)  Розгляд на таблиці й за малюнками підручника травних залоз.

3)  Будова стінки травного каналу: встановлення функції шарів стінки.

4)  Поняття про перистальтику, її значення.

3. Функції травної системи

На цьому етапі уроку учні здатні самі вже визна­чити функції травної системи, а саме: секреторну, рухову, всмоктувальну, видільну.

4. Дослідження функцій органів травлення:

1)   Сучасні методи дослідження органів травлення: зондування, ендоскопія, електрогастрографія, радіоелектронні методи, ультразвукова діагностика.

VI.Узагальнення знань

Заповніть у робочих зошитах таблицю

Органи травлення	Особливості будови	Основні функції

VII. Закріплення знань

Дайте відповідь на проблемне питання уроку.

VIII.   Домашнє завдання

1.      Вивчити § 41.

Підготувати повідомлення

ТЕМА: ПРОЦЕСИ ДИХАННЯ

Мета: узагальнити знання учнів про дихання та особливості будови дихальної системи; ознайомити із видами дихальних рухів та біологічними, фізичними, хімічними процесами, які відбуваються при цьому; формувати навички отримання інтегративних знань; виховувати здоров'язберігаючі компетенції.

Основні поняття і терміни: зовнішнє дихання, внутрішнє дихання, дифузія, окиснення, дихальні рухи, вдих, видих, газообмін,концентрація, вентиляція,

Тип уроку: інтегративний (біологія, фізика) з використанням інтерактитвної дошки. 

                                                        Хід уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

     Людина дихає, поглинаючи із навколишнього середовища кисень і виділяючи вуглекислий газ. Цьому їй допомагає дихальна система.

Питання до учнів: «Що таке дихання? Які функції дихальної системи? З яких органів складається дихальна система?»

Завдання на дошці.

Завдання №1.

Позначте: послідовність

А) гортань; Б) легені; В) носова порожнина; Г) трахея; Д) глотка; Е)щлунок;

Ж) бронхи;

Завдання №2.

Встановіть відповідність між органами дихання та виконуваними функціями:

Органи дихання	Функції
Носова порожнина	Проходження повітря
Легені	Газообмін
Гортань	Очищення, зігрівання, знезараження повітря
Трахея	Сприймання запахів
Бронхи	Творення голосу, звукової мови

ІІІ. Повідомлення учням теми і мети уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

     Постійне надходження кисню в організм – необхідна умова обміну речовин. Для життєдіяльності кожній клітині потрібна енергія, яка звільняється під час розпаду і окиснення в клітинах органічних сполук. Оскільки в процесі окиснення бере участь кисень, вкрай важливо, щоб він безперервно надходив до клітин.

Питання до учнів: «Що зображено на малюнку? Яким чином дихальна система пов'язана із кровоносною?» 

     Так, кров забезпечує перенесення кисню.                                                                      

  Питання до учнів: «Які структури крові виконують функцію перенесення кисню?

  Унаслідок окиснення будь-яких органічних речовин утворюються вуглекислий газ і вода, які повинні виводитися з організму. У процесі дихання з організму виділяється СО».

Питання до учнів: «Як називається складова крові, яка відповідає за виведення вуглекислого газу? Як називається структура, яка утворена в результаті поєднання вуглекислого газу із цією складовою?»

V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

     Повітря – це природна суміш газів, головним чином азоту й кисню, з яких складається атмосфера Землі. Кисень необхідний для нормального існування переважної більшості сучасних живих організмів. До складу атмосферного повітря входить (таблиця на дошці):

Елемент	Позначення	Вміст у %
Нітроген	N2	75,50
Оксисен	O2	23,15
Аргон	Ar	1,292
Вуглекислий газ	CO2	0,046
Неон	Ne	0,0014
Метан	CH4	0,000084
Гелій	He	0,000064
Криптон	Kr	0,003
Гідроген	H2	0,00008
Ксенон	Xe	0,00004

Склад повітря може змінюватися, наприклад, у великих містах концентрація вуглекислого газу буде вищою, ніж у лісах чи гірських регіонах.

     Існує зовнішнє і внутрішнє (клітинне) дихання. Зовнішнє дихання – це газообмін між організмом та навколишнім середовищем, що включає поглинання кисню й виділення вуглекислого газу, а також транспорт газів у середині організму. Внутрішнє дихання відбувається в органелах клітини – мітохондріях.

     Зовнішнє дихання здійснюється завдяки змінам об'єму грудної клітки й супровідним змінам об'єму легень.

Питання до учнів: «На вашу думку, що допомагає легеням змінювати свій об'єм?»

    Так, легені змінюють свій об'єм завдяки багатьом факторам. За їх допомогою відбуваються дихальні рухи.  Відомі такі види дихальних рухів як вдих і видих.

Дихальні рухи

Вдих                                                       Видих

(збільшення об'єму легень,                                   (зменшення об'єму легень,

заповнення їх повітрям)                                              вихід повітря)

                                                                                      

     Дихальні рухи забезпечуються злагодженою роботою декількох структур.

Забезпечення дихальних рухів

Робота міжреберних              Робота діафрагми                 Робота м'язів

         м'язів                                                                                      черевної стінки

                            Робота м'язів                         Робота міжхрящових

                      грудей і плечового                      м'язів трахеї, бронхів

                                                           поясу   

(малюнок і схема на дошці)

     Вдих і видих ритмічно змінюють один одного, забезпечуючи проходження повітря через легені, їхню вентиляцію. Зміна вдиху і видиху регулюється дихальним центром, що розташований у довгастому мозку. У дихальному центрі ритмічно виникають імпульси, які по нервах передаються міжреберним м'язам та діафрагмі, зумовлюючи їхнє скорочення. Ребра піднімаються, діафрагма за рахунок скорочення її м'язів стає майже плоскою. об'єм грудної порожнини збільшується. Легені розширюються, у них надходить повітря. Відбувається видих.

     У стані відносного спокою доросла людина робить приблизно 16 дихальних рухів за хвилину. У приміщенні, яке погано провітрюється, частота дихальних рухів зростає у 2, а то й більше разів.

Питання до учнів: «Чи збільшиться частота дихальних рухів із збільшенням навантаження?

(таблиця на дошці)

Види навантажень	Посилення газообміну
Сидяча робота	на 20%
Ходьба із середньою швидкістю	на 250%
Їзда на велосипеді зі швидкістю       15 км/год.	на 600%
Плавання	на 900%

     Це відбувається тому, що нервові клітини дихального центру дуже чутливі до вуглекислого газу, який міститься у крові. Щойно його кількість у крові збільшується, у дихальному центрі посилюється збудження, і нервові імпульси передаються по нервах до дихальних м'язів. Внаслідок цього частота і глибина дихальних рухів збільшується.

     Таким чином, дихальні рухи регулюються не тільки нервовим, але й гуморальним шляхом.

     Процес дихання проходить декілька стадій.

Процеси дихання

1.     Вентиляція легень – обмін повітря між зовнішнім середовищем і альвеолами легень.

2.     Дифузія газів у легенях – обмін газів між альвеолярним повітрям і кров'ю.

3.     Транспорт газів кров'ю.

4.     Дифузія газів у тканинах – обмін газів між кров'ю і тканинами в тканинних капілярах.

5.     Використання кисню клітинами і виділення ними вуглекислого газу.

     Газообмін у легенях забезпечують альвеоли. Загальна поверхня альвеол становить близько 50 – 80 м² . За своїми структурними особливостями тканина легенів пристосована до здійснення газообміну. Кисень легко проникає через стінку альвеол і мембрану еритроцита.

Питання до учнів: «На вашу думку, які це особливості?»

     Процес проходження молекул крізь стінку мембран називають дифузією.

VІ. Узагальнення.

     Таким чином, у тканинах органів відбувається перетворення артеріальної крові на венозну. Цей процес називають тканинним диханням. Венозна кров, що утворилася, по венах великого кола кровообігу надходить у праве передсердя, потім у правий шлуночок серця, а звідти у легені, де збагачується киснем.

     Зниження надходження кисню призводить до кисневого голодування й до уповільнення окисних процесів. Єдиною тканиною, у якій містяться запаси кисню, є м'язова тканина. Роль депо кисню у ній відіграє пігмент міоглобін, здатний зворотньо зв'язувати кисень. Однак вміст гемоглобіну в м'язах людини невеликий. Наприклад, у міокарді запасу міоглобіну вистачить тільки для того, щоб підтримувати окисні процеси впродовж 3 - 4 секунд.

VII. Закріплення знань

Дайте відповідь на проблемне питання уроку.

VIII.   Домашнє завдання

1.      Вивчити § 41.

Лабораторна робота №1

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета: розвивати уміння спостерігати, навчитися розрізняти та описувати формені елементи крові людини.

Обладнання: мікроскопи, готові забарвлені мікропрепарати крові людини, таблиця «Кров людини», підручник.

Хід роботи

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.

Завдання: випишіть номери тільки правильних  тверджень.

1. З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.
2. Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.
3. Кров належить до сполучної тканини.
4. Кров складається з плазми і формених елементів.
5. 9%-ий розчин солей називають фізіологічним.
6. У плазмі домінує суха речовина.
7. Кров знищує віруси та мікроорганізми.
8. Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.
9. До кровотворчих органів відносяться серце та легені.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя

Довгий час за кров’ю визнавали могутню та виключно силу: з її допомогою скріпляли священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гипократ призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивна тканина нашого тіла. Рухливість крові – це найважливіша умова життєдіяльності організма. Як не можна представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини та тварини без руху крові по судинам.

З розвитком науки людський розум все глибше пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з вами в її таємниці і познайомимось ближче з Його Величністю Еритроцитом.

IV. Формування практичних умінь і навичок.

Виконання практичної роботи в зошитах

Перед початком роботи з учнями проводиться інструктаж з ТБ «Правила роботи з мікроскопом»

Учні виконують лабораторну роботу за інструктивними картками.

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Встановіть під мікроскопом мікропрепарат крові людини і розгляньте його при великому збільшенні. Порівняйте структуру та відносну кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів.

3. Зверніть увагу на будову еритроцита, лейкоцита та тромбоцита людини. Які особливості будови ви помітили? Порівняйте форму, розміри, наявність ядра. Замалюйте формені елементи крові людини.

4. Результати спостережень занесіть у таблицю.

5. Зробіть висновки, відповівши на запитання:

а) Що таке внутрішнє середовище?Який склад крові, та які основні функції крові? Що таке гомеостаз?

6. Висновок

V. Узагальнення і систематизація знань.

Розв’язування задач:

1. У 100 мл крові людини міститься в середньому 16,7 г гемоглобіну. Визначте його кількість у вашій крові.

2. Загальна кількість гемоглобіну у крові людини — 600-700 г. Який максимальний об’єм кисню в крові людини, якщо 1 г гемоглобіну при повному насиченні зв’язує 1,34 см³ кисню?

3. Двом учням зробили аналіз крові. Один учень живе в селі, а дру­гий — у центрі великого міста. Як ви вважаєте, чи однакова кількість гемоглобіну в крові цих учнів?

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні визначають однокласників, які найкраще працювали на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему з підручника.

Підготувати повідомлення про історію переливання крові.

 Лабораторна робота №1

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета: розвивати уміння спостерігати, навчитися розрізняти та описувати формені елементи крові людини.

Обладнання: мікроскопи, готові забарвлені мікропрепарати крові людини, таблиця «Кров людини», підручник.

Хід роботи

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.

Завдання: випишіть номери тільки правильних  тверджень.

1. З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.
2. Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.
3. Кров належить до сполучної тканини.
4. Кров складається з плазми і формених елементів.
5. 9%-ий розчин солей називають фізіологічним.
6. У плазмі домінує суха речовина.
7. Кров знищує віруси та мікроорганізми.
8. Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.
9. До кровотворчих органів відносяться серце та легені.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя

Довгий час за кров’ю визнавали могутню та виключно силу: з її допомогою скріпляли священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гипократ призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивна тканина нашого тіла. Рухливість крові – це найважливіша умова життєдіяльності організма. Як не можна представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини та тварини без руху крові по судинам.

З розвитком науки людський розум все глибше пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з вами в її таємниці і познайомимось ближче з Його Величністю Еритроцитом.

IV. Формування практичних умінь і навичок.

Виконання практичної роботи в зошитах

Перед початком роботи з учнями проводиться інструктаж з ТБ «Правила роботи з мікроскопом»

Учні виконують лабораторну роботу за інструктивними картками.

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.

2. Встановіть під мікроскопом мікропрепарат крові людини і розгляньте його при великому збільшенні. Порівняйте структуру та відносну кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів.

3. Зверніть увагу на будову еритроцита, лейкоцита та тромбоцита людини. Які особливості будови ви помітили? Порівняйте форму, розміри, наявність ядра. Замалюйте формені елементи крові людини.

4. Результати спостережень занесіть у таблицю.

5. Зробіть висновки, відповівши на запитання:

а) Що таке внутрішнє середовище?Який склад крові, та які основні функції крові? Що таке гомеостаз?

6. Висновок

V. Узагальнення і систематизація знань.

Розв’язування задач:

1. У 100 мл крові людини міститься в середньому 16,7 г гемоглобіну. Визначте його кількість у вашій крові.

2. Загальна кількість гемоглобіну у крові людини — 600-700 г. Який максимальний об’єм кисню в крові людини, якщо 1 г гемоглобіну при повному насиченні зв’язує 1,34 см³ кисню?

3. Двом учням зробили аналіз крові. Один учень живе в селі, а дру­гий — у центрі великого міста. Як ви вважаєте, чи однакова кількість гемоглобіну в крові цих учнів?

VI. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні визначають однокласників, які найкраще працювали на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему з підручника.

Підготувати повідомлення про історію переливання крові.

Тема: Харчування та обмін речовин. Їжа та її компоненти.

Освітня. Ознайомити учнів з основними вимогами до нормального харчування та особливостями раціонального харчування; розглянути наслідки недостатнього харчування та ожиріння; встановити чинники, що негативно впливають на процеси обміну речовин.
Розвиваюча. Розвивати уміння аналізувати індивідуальний харчовий раціон, враховуючи енергетичні затрати; уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я; проводити профорієнтацію.
Тип уроку. Комбінований.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, книжка.
Основні поняття та терміни: енергетичний баланс організму, раціональне харчування.

ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Бесіда із запитаннями

1. Що таке обмін речовин.

2. Які процеси відбуваються під час обміне речовин?

3. Що таке асиміляція і дисиміляція?

Картка із завданням.

1. Назвіть основні типи тканин.

2. Вкажіть яку функцію виконує ядро в клітині.

3. Вкажіть рівні організації організму людини

4. Продовжіть речення:

Тканина-це

Рефлекс-це

Дисиміляція-це

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Поставити проблемне запитання:
- у кого із хлопців енергетичні потреби вищі і чому, якщо один з них тривалий час розв’язував математичні задачі, а другий у цей час грав у футбол?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Ми кожного дня вживаємо їжу, причому не один раз на день. Чому? Навіщо? 
Учені вважають, що для того, щоб зробити процес харчування раціональним, необхідно враховувати три важливі компоненти:
- кількість енергії, що надходить із їжею;
- запаси енергії, які вже є в організмі;
- енергетичні витрати організму.
Енергія, що надійшла з їжею, повинна бути врівноважена відповідно енергетичним затратам. Затрати виражають у кілокалоріях – ккал (згадати із фізики ці одиниці). Всі енергетичні витрати під час роботи можна підрахувати, і тоді буде відомо, скільки треба з’їсти. Але енергетичні витрати організму мають постійно компенсуватися надходженням енергії з їжею. 
Але як бути у тому випадку, коли людина переїдає чи недоїдає? Де і як організм створює енергетичні запаси?
Вченими було доведено, що запасатися можуть лише жири та вуглеводи, а білки ні. Вуглеводи в організмі запасаються у вигляді глікогену у печінці та м’язах, але можливості його накопичення обмежені, бо він зберігається лише тоді, коли в тілі наявна значна кількість води (500 г глікогену + 500 г води).
Жири зберігаються в організмі майже без води. А чи знаєте, де в нашому тілі запасаються жири?
Недостатнє харчування призводить до порушення нормальної життєдіяльності: зникає активність, виникає апатія, зміни настрою…

Харчування й обмін речовин. Значення їжі для життєдіяльності нашого організму величезне. М’ясо й молоко, овочі і фрукти, крупи і хліб тощо є єдиним джерелом, з яким до нашого організму надходять органічні речовини. Саме білки, жири й вуглеводи їжі, а також вода й мінеральні речовини є вихідним матеріалом, потрібним для утворення власних речовин нашого організму.

Розщеплення білків і жирів їжі починається в шлунку, а вуглеводів — у ротовій порожнині. Усі такі перетворення відбуваються під дією ферментів, що прискорюють розпад цих складових їжі до простіших молекул. Продукти розщеплення білків, жирів і вуглеводів надходять до клітини епітелію кишечнику й далі транспортуються у складі крові до всіх клітин організму.

Які перетворення відбуваються з речовинами їжі в організмі людини? Якими є функції білків, жирів, вуглеводів організму, що утворюються з речовин їжі?

Обмін білків. Під дією секретів травних залоз (травних соків) великі складні молекули білків розщеплюються до амінокислот. У цих процесах беруть участь ферменти травного соку шлунка (пепсин), секрету підшлункової залози (трипсин), який надходить до кишечнику.

Одна частина амінокислот доправляється до клітин печінки, інша — до решти клітин організму. У печінці ці речовини перетворюються на жири й вуглеводи, а в інших клітинах з них будуються власні білки організму.

Синтезовані організмом білки за потреби можуть розкладатися з вивільненням енергії, забезпечуючи нею організм, отже, виконують енергетичну функцію.

Білки є складовими органел клітини — ядра, цитоплазми, мембрани тощо, вони присутні в кістковій тканині (структурно-пластич-

на функція). Білками є ферменти (каталітична функція), а також складові імунної системи — антитіла (регуляторна функція). Білок крові фібриноген бере участь у зсіданні крові (захисна функція), а гемоглобін — у перенесенні газів (транспортна функція).

Обмін жирів. Жири їжі під дією травного ферменту ліпази й жовчі розщеплюються на гліцерин і жирні кислоти. У клітинах епітелію кишечнику з них синтезується жир, властивий певному організму. У вигляді емульсії він надходить до лімфи, а з нею у кровотік. Жир може утворюватися також із вуглеводів і білків.

Жир може відкладатися у жировій клітковині сполучної тканини й між органами. Ці відкладення оберігають органи від струсів, є те-плоізолятором (захисна функція). За потреби запаси жирів стають джерелом енергії, оскільки енергоємність жиру більша, ніж у вуглеводів і білків узятих разом (енергетична функція). У жирах розчиняються певні вітаміни, будуються клітинні мембрани (структурно-пластична функція). Жири є складовими в шляхах проведення нервових сигналів, з них утворюються деякі гормони (регуляторна функція).

Обмін вуглеводів. Складні вуглеводи їжі починають розкладатися в ротовій порожнині. Під дією ферменту слини амілази в ротовій порожнині й ферментів підшлункової залози в кишечнику складні вуглеводи розкладаються до глюкози й інших простих вуглеводів.

Прості вуглеводи надходять до печінки. Частина цукрів з печінки доправляється у кров і з нею надходить у необхідній кількості до всіх клітин організму. З надлишків цукрів синтезується запасна нерозчинна речовина глікоген, яка за потреби перетворюється на розчинну у воді глюкозу (запасна функція).

Глюкоза — найважливіше джерело енергії, що вивільнюється під час її розщеплення. Вона забезпечує безліч потреб організму, зокрема енергетичні потреби нервової системи, необхідні для проведення нервових імпульсів.

Вуглеводи містяться в міжклітинній речовині. Вони перебувають у складі нуклеїнових кислот, а отже, беруть участь у передачі спадкової інформації. Деякі токсичні речовини унаслідок взаємодії з глюкозою в печінці стають легкорозчинними і швидше видаляться з організму.

Отже, вуглеводам притаманні запасна, енергетична, структурно-пластична, захисна функції.

Кінцевими продуктами розкладання всіх органічних речовин є вода й вуглекислий газ, а білків — ще й сполуки Нітрогену, наприклад сечовина.

Обмін води й мінеральних речовин. І вода, і мінеральні солі є складовою їжі й організму людини. Усі біохімічні реакції в ньому

відбуваються у водному середовищі. Вода або пов’язана хімічними зв’язками з іншими сполуками, або розчиняє їх. Вміст води в організмі людини сягає 90 %.

Вода є компонентом складу будь-якої клітини, реагентом у багатьох клітинних реакціях. Вода міститься у травних соках. Вона входить до складу крові й лімфи, а отже, бере участь у транспорті речовин. Разом з водою видаляються назовні кінцеві продукти розпаду білків, жирів, вуглеводів. Виділення води відбувається із сечею, калом, потом, а також під час дихання.

У середньому з організму людини виділяється 1,7—2,2 л води на день. Для збереження водно-сольового балансу таку ж її кількість людина споживає. Понаднормове підвищення концентрації солей у крові та тканинній речовині може призвести до того, що вода почне виходити з клітин і вони загинуть. Якщо концентрація солей у крові та тканинній речовині буде нижче за норму, вода почне надходити в клітини, і їхня робота порушиться.

Мінеральні речовини потрібні для забезпечення зсідання крові (Кальцій), транспортування нею газів (Ферум у складі гемоглобіну), створення кісткової тканини (Кальцій, Фосфор), появи нервових імпульсів (Кальцій, Натрій, Калій) тощо. Загальна кількість мінеральних речовин в організмі людини складає близько 4,5 % його маси. Проте щоденна потреба в цих речовинах невелика й за умов правильного харчування повністю забезпечується (крім кухонної солі) за рахунок різноманітної їжі.

IV. Узагальнення та систематизація знань.
Скільки ж енергії необхідно організму людини для нормальної життєдіяльності? 
Які запасні джерела енергії наявні в організмі?
Скільки необхідно бути глюкози в крові? Чому неможливе накопичення великої кількості енергії у вигляді глюкози?

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Оглянути домашні продукти харчування і вияснити, які їхні енергетичні цінності.
Подумати над енергетичними затратами своїх батьків у залежності від їхніх професій.